На засіданні Погоджувальної ради лідерів парламентських фракцій та комітетів, яка відбулася 3 вересня, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко закликала кандидатів у президенти підписати Меморандум щодо незмінності європейського та євроатлантичного вибору, протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України.

Суспільно важливою пропозицією цього документу є те, що всі українські політики, які 2019 року змагатимуться на президентських та парламентських виборах, матимуть взяти перед українським народом наступні зобов’язання:

• зберегти незмінність зовнішньополітичного курсу України на членство в ЄС і НАТО;

• спільними зусиллями домогтися повного та безумовного відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;

• дотримуватися режиму українських і міжнародних санкцій проти Російської Федерації до повного звільнення анексованих і окупованих українських територій;

• домагатися всіма силами повернення в Україну усіх без винятку в’язнів сумління, полонених та заручників, які незаконно утримуються Кремлем та терористами на Сході України.

Цей Меморандум буде відкритим до підписання усіма політиками та політсилами, які братимуть участь у президентських і парламентських виборах у 2019 в Україні. Тимошенко наголосила на тому, що ці пріоритети мають бути однаково непохитними та недоторканними для всіх політсил, які підписали Меморандум.

Важливо й те, щоб вони не стали ані предметом спекуляцій, ані ревізії як під час виборчих кампаній, так і після приходу до влади. Одним з перших на пропозицію Юлії Тимошенко відреагував президент Петро Порошенко.

Не заглиблюючись у зміст документу, його суть та суспільну важливість, він заявив про його неефективність та про те, що його дратує слово «меморандум».

Суспільство вже відреагувало на таку відмову потенційного кандидата у президенти ставити підпис під запропонованим документом: у ЗМІ та соцмережах превалює громадська думка про те, що слова Порошенка — лише відмовка. Очевидно, що він не хоче брати на себе жодних зобов’язань у формі будь-яких документів. Інакше він би запропонував інший варіант документу і, можливо, більш жорсткий за ступенем відповідальності.

Ті поправки до Конституції, про які говорить Порошенко, навіть за своєю суттю є зовсім іншим документом, який не накладає жодних зобов’язань на конкретних політиків, включно з самим Порошенком. Мета цих поправок — лише визначити межі повноважень державних органів і інституцій. Виходить, що Порошенко і тут просто прагне уникнути відповідальності. Вочевидь, найбільш загрозливим для власної персони для Порошенка є пункт Меморандуму, який стосується санкцій. Тому що, у разі сумлінного виконання цього пункту, він має згорнути всю торгівлю з Росією, яку ведуть підконтрольні йому бізнес-структури.

Сергій Биков, голова Інституту публічної політики та консалтингу