300 днів тому ми мали багато надій.
Надію добудувати запорізькі мости, перетворити Хортицю на туристичну перлину, відкрити нові школи та спортивні центри, відновити усі дороги, залучити іноземні інвестиції та створити нові робочі місця.
24 лютого усі ці плани перекреслив ворог. Вже 300 днів росіяни гатять по нас ракетами намагаючись знищити енергетичну інфраструктуру та залишити нас без світла й тепла.
300 днів ми боремося. І не тільки на фронті. Запоріжжя стало евакуаційним центром України. Через нашу “Дорогу життя” на вільну територію виїхало понад 500 000 людей. Ми відкрили 5 великих гуманітарних хабів і 122 “Пункти Незламності”.
Так, наше життя складне та небезпечне. Але воно триває. Попри 1196 тривог, в області народились 5269 діточок: 2570 козачок і 2699 козаків.
За ці 300 днів українці переконалися у своїй єдності й непоборності. Ми збагнули, що готові до будь-яких викликів: бути в темряві сьогодні, заради світлого майбутнього завтра.
За матеріалами ЗОВА
