У Запоріжжі чимало будинків, які є об’єктами культурної спадщини, історичними пам’ятками та пам’ятками архітектури
Міська влада проводить кропітку роботу, щоб всі об’єкти набули статусу і були збережені в первозданному вигляді. Адже в історичних об’єктів є не тільки минуле, а й майбутнє
Спадщина менонітів
У 2019 пошукова експедиція працівників Національного заповідника «Хортиця» на вул. Зачиняєва знайшла залишки стел з кладовища менонітів, яке було знищено в 30-ті роки ХХ сторіччя. Водночас тоді стели були використані в якості будівельного матеріалу при облаштуванні… комори. Вченим вдалося знайти їх у фундаментах будівель і перевезти на територію заповідника. Загальна кількість знахідок – понад 300.
Найцікавіші пам’ятники створені ще в кінці ХVIII століття, знайшли і пам’ятники членів відомих менонітських родин – Анни Нібур і Катаріни Кооп.
Міський голова Володимир Буряк зазначив, що в Запоріжжі досить багата історія, яку необхідно вивчати. І запропонував вченим розробити спільні пропозиції щодо створення історичного комплексу, який буде стосуватися історії менонітів.
Відзначимо, що історія запорізьких менонітів – також частина історії Запоріжжя та Запорізького краю, тому запоріжці повинні її пам’ятати. Без участі менонітів у розвитку Олександрівська розвиток Олександрівська міг бути зовсім іншим, оскільки саме при менонітах було закладено основу індустріальної потужності міста.
До речі, місцева влада Запоріжжя має намір зробити упор на збереження менонітського спадку на Верхній Хортиці та по колонії Шенвізе (нинішня територія в районі Автовокзалу – ред.), аби оформити відповідні статуси об’єктів.
Історія нашого міста складається з 3 «пластів». Це імперська спадщина, тобто старий Олександрівськ, меноніти і, так зване, нове Запоріжжя – Соцмісто.
Реставрація вимагає узгодження
У Запоріжжі досі виявляють цікаві історичні та археологічні знахідки. Наприклад, при реконструкції скверу Піонерів виявили сходи до крамниць Нижнього Гостиного ряду Торгових рядів, які знаходилися в Олександрівську по вул. Поштовій. Ця знахідка 1873 року побудови. З ініціативи міського голови на місці історичної знахідки облаштували оглядовий майданчик.
В межах реалізації програми охорони пам’яток історії та культури Запоріжжя триває і дослідження території Олександрівської фортеці, залишки якої виявили в сквері на розі вул. Парафіяльної і Шкільної. Вивчення об’єкта дозволить уточнити окремі моменти з історії техніко-будівельної справи в Олександрівська і його передмість.
Також у місті є чимало будинків, які є об’єктами культурної спадщини, історичними пам’ятками та пам’ятками архітектури. Багато з них потребують ремонту, але робити його не так просто, необхідно погоджувати безліч документів.
Наприклад, минулого року оновили електропроводку у 110-річному історичному будинку, відомому як колишній прибутковий будинок П. Когана. Він розташований по пр. Соборному, 29, і за часів Олександрівська там розташовувався «Великий московський готель».
Ще в 2020-му завершена реставрація, в ході якої поліпшили технічний стан будівлі і оновили фасад колишнього прибуткового будинку Олександра Мінаєва, власника 3 цегляних заводів Олександівська. Будівля на перехресті нинішніх вулиць Олександрівської та Академіка Чабаненка була побудована в 1908 році, і стільки років існування перебувала в незадовільному стані.
А буквально днями проведено обстеження Прибуткового будинку М. І. Регірера (пр. Соборний, 66). Це зроблено для подальшого укладення охоронного договору на пам’ятку історії місцевого значення. Марк Ілліч Регірер в 1904 році отримав у спадок від батька земельну ділянку, на якій були побудовані одно- і двоповерхові будинки. У 1910 році було вирішено добудувати до рівня двоповерхового і об’єднати обидві будівлі одним дахом, з пристроєм аркового проїзду на територію двору.
Найскладніше в оновленні та реконструкції подібних будинків – тривале узгодження необхідних дозволів. Проблема в тому, що пласт законодавства у сфері охорони всіх об’єктів культурної спадщини, м’яко кажучи, недосконалий. Він давно морально застарів, і часом узгодження документів доходить до незрозумілих речей, коли, наприклад, на об’єкті потрібно просто пофарбувати стіну, і це вимагає узгодження через Київ. Це вимагає як набагато більше часу на підготовку до робіт, так і додаткових витрат на науково-проєктну документацію та інші папери.
Крім того, в Законі написано, що всі роботи в історичних ареалах вимагають дозволів від Міністерства культури. Тобто навіть аварійні роботи по ремонту комунікацій в історичному районі міста можуть «вимагати» оформлення додаткових дозволів! Однак центральна влада поки проблеми в такій правовій колізії не бачить…
Є таке поняття як пам’ятка архітектури, а є об’єкт культурної спадщини. Пам’ятки мають офіційний статус, який присвоюється Міністерством культури або Кабінетом Міністрів України. Кабмін присвоює статус пам’ятки національного значення, Мінкульт – статус місцевого значення.
У Запоріжжі 52 об’єкти, які мають статус пам’ятки архітектури або містобудування. Є ще, так звані, нововиявлені об’єкти культурної спадщини, які також представляють історико-архітектурну цінність, але поки не мають відповідного офіційного статусу.
– Міською владою, департаментом архітектури, відділом охорони культурної спадщини проводилась і проводиться робота з оформлення необхідної документації, щоб ці об’єкти отримали офіційний статус. До Міністерства близько року тому (!) були спрямовані документи ще по 57 об’єктах, щоб їх внесли до державного реєстру як пам’ятки архітектури. Ми зараз із великим нетерпінням чекаємо відповідний наказ, – розповів Ігор Кісліцин, начальник відділу охорони культурної спадщини Запорізької міської ради. Важливо, що відділ створений тільки наприкінці 2019 року, але його співробітники вже встигли внести чималий внесок в роботу зі систематизації та охорони об’єктів культурної спадщини.
Створена інтерактивна карта, на якій позначено пам’ятки архітектури і культури. Карта оновлюється у міру надходження наказів про присвоєння статусу тому чи іншому об’єкту. Відкривши карту, можна клікати на будинки, що мають статус, і отримувати про них детальну інформацію. Наприклад, офіційно найстарішою кам’яною будівлею в місті вважається приміщення нинішньої пошти по вул. Поштовій, яке датується 1866 роком. Раніше це був будинок купця Захаріна, перша в місті двоповерхова кам’яна будівля. В історичному плані являє цінність як перший будинок повітового земства. Цікаво, що об’єктом культурної спадщини цей будинок став лише в 2013 році…
– З появою цієї карти стало менше запитань від забудовників, чому не можна в тому чи іншому місці планувати будівництво або ще якісь роботи. Зростає свідомість бізнесу, і це тішить. Також нерідко чуємо від людей, що заходять на сайт, цікавляться пам’ятками історії та культури – їм цікаво дізнаватися нове про своє місто. І це дуже добре, – каже Ігор Кісліцин.
Якщо цього року Мінкульт видасть «охоронні грамоти» усім новим об’єктам, то в підсумку в Запоріжжі буде понад 100 будівель із відповідним статусом і відповідними обмеженнями в контексті володіння цими об’єктами (що можна робити, що не можна, як узгоджувати роботи по цих об’єктах і т. д.).
Що в нас цікавого?
Коли в Запоріжжі взагалі почали виявляти пам’ятки архітектури? Як виявилося, досить нещодавно – з початку 2000-х років (раніше офіційно було лише 14 об’єктів). Тільки з того часу Запоріжжя було визнане як місто, яке належить до історичних населених пунктів. І почалася робота з оформлення пам’яток.
З такими містами, як Львів, Київ – усе було зрозуміло. Ось, наприклад, Лавра, історично важлива споруда. А що цікавого в Запоріжжі – мабуть, так думали раніше столичні чиновники. І виявилося, що в нашому місті чимало не тільки цікавих, але і дуже важливих об’єктів.
Завдяки наполегливій роботі місцевої влади та профільного департаменту в місті проведена чимала робота. В результаті визначені 3 історичні ареали, які затверджені Генпланом: Старий Олександрівськ, Шосте селище «Соціалістичне Запоріжжя» і острів Хортиця, який є Національним заповідником.
– Я близько 15 років займаюся архітектурою і будівництвом, і точно можу сказати, що ще років 10 тому навіть не оперували такими поняттями, як пам’ятка архітектури або об’єкт культурної спадщини. І багато забудовників дивувалися, коли їм не дозволяли споруджувати прибудови до будівель, розташованих в історичних районах міста, – каже Павло Назаренко, заступник директора департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради.
Фасади – не чіпати!
До речі, і зараз періодично бувають випадки, коли приватники і представники бізнесу намагаються порушити фасади історичних будівель. Нещодавній приклад: на Парковому бульварі «зловили» будівельників, які наклеювали пінопластові панелі на будівлю, що знаходиться в історичному ареалі міста. Це робити заборонено. Після протоколу за порушення панелі демонтували.
І це не єдиний приклад, коли містяни намагалися зіпсувати будинки, що є пам’ятками архітектури або містобудування. Фасади історичних будівель перефарбовували, завішували рекламними панелями і т. д. Все це робити заборонено! І тільки після втручання представників департаменту архітектури або інспекції з благоустрою недбайливі «ремонтники» повертали фасадам колишній вигляд.
Один із прикладів – це знаменитий будинок Лещинського. Орендарі торгових площ спочатку намагалися будинок перефарбувати в невідповідний колір, вішали рекламу, за що і отримали протокол. Після демонтажу рекламних конструкцій стало питання про приведення фасаду будівлі в належний стан.
«На виконання приписів департаменту були проведені роботи по перефарбовуванню першого поверху пам’ятки історії місцевого значення та об’єкта архітектурної спадщини. Кольорове рішення розроблено спільно з головним художником міста департаменту архітектури та проведено за рахунок власників комерційних приміщень першого поверху. Спасибі підприємцям за активну позицію з благоустрою зовнішнього вигляду пам’ятки архітектури!» – кажуть про цей випадок в департаменті.
Збереження історичних будинків вимагає великої уваги з боку держави, адже ця проблема актуальна для всіх міст країни. В Україні приватизовано близько 96% житла. Такого показника немає ніде в світі! І власники хочуть то утеплити свою квартиру, наклеївши на фасад пінопласт, то кондиціонер повісити, порушивши цим композицію будинку. І боротися з цим досить складно. Тоді як в Барселоні, наприклад, більша частина історично важливих будинків знаходиться у власності держави або муніципалітетів. І в таких умовах мешканці будинку є орендарями і просто не мають прав пиляти/свердлити стіни 100-літніх будинків. А Україна живе за Житловим кодексом 80-х років ХХ століття, і на рівні держави права і обов’язки власників житла як слід не врегульовані.
Історія жива, її не можна заморозити
Павло Назаренко відзначає, що в Запоріжжі ментальність людей поступово змінюється, зростає підтримка з боку громади, журналістів. Люди розуміють, що пам’ятки історії потрібно охороняти!
Чим відрізняються пам’ятки архітектури від пам’яток культури? Архітектура – жива. В історичних будинках проживають люди, ведеться якась діяльність, ці об’єкти не можна «заморозити», як музей, адже в об’єкта є не тільки минуле, а й майбутнє. І коли кажуть, що в будинках-пам’ятках можна проводити ремонтні роботи, то виникає запитання: які саме роботи можна проводити?
– Є таке поняття, як предмет охорони. Що цінне в об’єкті? Це зовнішній вигляд, його композиція, оформлення, архітектурні рішення. І вони охороняються, їх міняти заборонено. А перегородку між ванною і туалетом в квартирі цього будинку міняти можна, оскільки вона не є предметом охорони, – каже Павло Назаренко.
Є ще таке поняття, як пам’ятка містобудування. У Запоріжжі це відоме Шосте селище. Там заборонено не тільки міняти/утеплювати фасади будинків, а й зводити будь-які прибудови, які змінять принцип забудови. Тобто у дворі знаменитого круглого будинку не можна нічого побудувати – крапка.
Соцмісто – так ще називають Шосте селище – це унікальний архітектурний ансамбль, аналогів якому, напевно, немає. Він об’єднує будівлі кількох архітектурних стилів і цим зацікавлює фахівців з різних країн світу. Ще з середини ХХ століття туди привозили на екскурсії іноземних туристів.
У 2018 році в Запоріжжі в Соцмісті працювали учасники україно-німецького проєкту. Вони вивчали Шосте селище і на основі отриманих даних склали науково-проєктну документацію. І зараз за підтримки міської влади йде робота для включення цього об’єкту до Попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історичний ареал на острові Хортиця багатий на пам’ятки археології та історії. Нещодавно на острові знайшли могилу скіфа, фортифікаційні укріплення часів російсько-турецької війни.
У Запоріжжі – унікальний музей архітектури
В Олександрівському районі по вул. Гоголя, 66, в 2020 році відкрили крафтовий музей архітектури міста. Він складається з 4 відділів, присвячених забудові Олександрівська, колоніям менонітів, епосі індустріальної модернізації, повоєнному відновленню міста. У музеї створили живі інтерактивні експозиції, завдяки чому можна буквально відчути, як жили люди 100 років тому, і навіть послухати, як гомоніли на вулицях в Олександрівську.
В Запоріжжі в 2018 році створено Туристичний інформаційний центр. Він допомагає популяризувати історію рідного міста, проводить школу гідів, організовує заходи, які залучають до Запоріжжя туристів.
Читайте також:
