У Києві відбувся П’ятий Національний прес-клуб реформ «Децентралізація: результати, виклики і перспективи». Його відвідали більше 100 представників ЗМІ з різних регіонів України. На конференції спікери обговорили безліч нагальних питань. Серед них – бюджет на 2019 рік, децентралізація та опалювальний сезон.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан виступив з питанням «Держбюджет 2019 року. Чи матимуть громади ресурси для розвитку?» Він зазначив, що Асоціація міст України долучилась до роботи над проектом Державного бюджету ще на початку його розробки, брала участь у бюджетних консультаціях та готувала пропозиції, які враховують інтереси органів місцевого самоврядування.

  • Частково вдалося збільшити кошти на медицину та освіту. Майже 70 млрд грн складатиме обсяг освітньої субвенції, а це в середньому на 12% більше, ніж цього року. Медична субвенція буде виділена на первинну медичну допомогу для ОТГ, областей, районних центрів, аби погасити заборгованість щодо виплати зарплат в окремих громадах, забезпечити медичні заклади ліками для гемодіалізу та закупити інсулін, – розповів Олександр Слобожан.

За його словами, АМУ вдалося відстояти відрахування 37% надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до бюджетів міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. Також бюджет міст буде поповнюватися за рахунок адміністративних штрафів та інших санкцій за порушення законодавства про працю. Ці кошти підуть на потреби громад. Також скасовуються пільги зі сплати за землю, земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення (через встановлені державою преференції зі сплати податку за землю для підприємств залізничного транспорту місцеві бюджети понесли втрати у 1,2 млрд грн).

Запорізькі мости – критична інфраструктура

Під час своєї доповіді Олександр Слободан відповідав на всі запитання журналістів. Особливо запорізьких журналістів цікавило питання недобудованих мостів у Запоріжжі. Відомо, що центральна влада мала щороку виділяти кошти на реконструкцію цих довгобудів. Але тепер потрібно змінювати проект, на який необхідні додаткові гроші. Тепер запоріжців хвилює питання, чи буде підтримка з боку центральної влади? Взагалі це питання було адресовано прем’єр-міністру, але він не зміг прийти.

Директор АМУ зазначив, що Запорізькі мости вважаються об’єктами критичної інфраструктури. Тому на такі об’єкти виділяються кошти в першу чергу.

  • Урядове доручення щодо напрямків використання державного фонду регіонального розвитку є одним із пріоритетів фінансування об’єктів критичної інфраструктури. У даному випаду запорізькі мости сюди потрапляють, – зазначив Олександр Слобожан. – Це важливо, тому що аналіз використання коштів державного фонду регіонального розвитку засвідчує, що лише 17% коштів, які використовуються, відповідають державній регіональній стратегії.

За його словами, кожна область має прийняти відповідну регіональну стратегію і визначити свої переваги та слабкі сторони. У даному випадку – це транспортна інфраструктура. Відповідно, якщо саме цей об’єкт потрапляє в пріоритети регіональної стратегії області, то цей проект має виграти. В разі подання проекту місцевою владою, ці кошти можуть бути спрямовані на добудову моста.

Олександр Слобожан розповів, що зараз триває експеримент, за яким частина митних платежів запроваджується на дорожнє господарство, тобто у дорожній фонд. З наступного року обов’язкові 5% будуть іти на мости та шляхопроводи. Також він розповів і про депозитні рахунки міст.

  • У місцевому самоврядуванні зберігаються кошти на депозитних рахунках. Це впроваджувалося для того, щоб у місті не було довгобудів. Проект кошторисної документації не залежить від місцевої влади. Така документація робиться кілька місяців, за цей час змінюються ціни і потрібно розробляти нову документацію, яка дорого коштує, – розповів він. – І тому це постійно затягується. Тому ми пропонували, щоб, наприклад, запровадити і виділяти на один рік значну кількість відсотків на добудову об’єктів зі ступенем готовності 70-80% і акумулювати кошти на цей проект. По-друге, ми просили спростити експертизу підготовки проектів.

Переваги і недоліки ОТГ

Нагадаємо, що в багатьох ОТГ мають пройти місцеві вибори. Але через воєнний стан у 10 районах України вибори можуть перенести. В такому випадку громади втратять бюджетні кошти. Яка зараз ситуація в Запорізькій області, прокоментував виконавчий директор Запорізького регіонального відділення АМУ Ігор Бірюков.

  • Станом на грудень у Запорізькій області 8 громад, які очікують цей процес. Ці громади внесені до бюджету у центральній владі. Якщо вибори не відбудуться, то громади треба буде виключати з бюджетних видатків, – розповів Ігор Бірюков. – Реформа децентралізації дала можливість громадам вийти на новий рівень. Запорізька область у цій сфері розвивається активно. У тих громадах, які отримували додаткові надходження, видно зміни на краще.

По всій Україні вже 21 місто приєднало до себе об’єднанні територіальні громади. Про це повідомила експерт АМУ з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування Людмила Даменцова.

  • Серед переваг об’єднання є розвиток інфраструктури сіл і міст. Це збільшує фінансову спроможність і пошуків інвесторів, – повідомила вона. – Але експерти у цій галузі виявили велику кількість проблем, які потребують невідкладного регулювання.

За словами Людмили Даменцової, часто у формування громад втручаються місцеві бізнес- і політичні еліти. Останні роки державна підтримка приєднаних ОТГ щорічно зменшується при збільшенні об’єднаних/приєднаних територіальних громад (у 2016 році на одного сільського жителя – 1,1 тис. грн; у 2018 році – 0,5 тис. грн; у 2019 році буде значно меншою). Відсутні чіткі критерії розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти, охорони здоров’я та коштів державного дорожнього фонду на дороги державного значення місцевого користування та комунальні дороги. Наразі зазначені кошти розподіляються обласними державними адміністраціями на власний розсуд, не враховуючи реальних потреб органів місцевого самоврядування, без визначення чітких критеріїв такого розподілу. Також на центральному рівні треба вирішити питання реєстрації актів цивільного стану у містах обласних значень та дублювання повноважень у сфері соціального захисту (дві установи здійснюють однакову діяльність на одній території).

Реформа освіти та медицини

Ще однією темою стала освіта. Першого вересня стартувала реформа «Нової української школи». Вона має три основні складові: фахова перепідготовка вчителів, оновлене освітнє середовище та новий зміст освіти, розроблений на основі державного стандарту початкової освіти. І в реалізації третьої складової реформи є проблеми.

  • На нашу думку, реформу початкової освіти треба було починати з дитячих дошкільних закладів. Як зазначають фахівці, зараз діти у старших групах здобувають ті компетенції, які дозволяють навчатися більш поглиблено в першому класі. А в першому класі переходимо знову до ігор. Такий момент потребує перегляду, – зазначила аналітик АМУ з питань освіти Людмила Мозгова.

У рамках цієї реформи буде відбуватися підготовка вчителів, оновлення матеріально-технічної бази закладів.

Що стосується медицини, то понад 22 мільйони українців вже обрали собі сімейних лікарів, з них 76% задоволені обраним лікарем. До кінця цього року має завершитися перша ланка медичної реформи. Вже з наступного року в кожного пацієнта будуть електронні медичні документи: карта пацієнта, направлення до спеціаліста, рецепт і лікарняний.

  • Поза великими містами сімейний лікар відіграє важливу роль. Тепер сімейний лікар виписує направлення, надає лікарняні, – нагадав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. – З наступного розпочнеться спеціалізована амбулаторна допомога. І з 2020 року на новий етап повинні перейти усі лікарні.

На сьогодні в цілому по Україні перехід на нову медичну реформу в задовільному стані. Але, на жаль, за офіційною статистикою, яку представив Павло Ковтонюк, найгірші показники з усіх областей у Запорізькій області. Тут лише 20% запоріжців склали договори з сімейними лікарями.GOL_1067_pp

Громади не призначають субсидії

Аналітик АМУ з питань ЖКГ Олег Гарник розповів про хід опалювального сезону в Україні та кроки Асоціації міст України щодо виведення галузі ЖКГ на новий якісний рівень. Зокрема, АМУ неодноразово повідомляла про необхідність закладення у Державний бюджет коштів для відшкодування субсидій та різниці в тарифах на опалення, яка б попередила ріст боргів теплопостачальних підприємств перед постачальниками газу та електричної енергії. Також аналітик наголосив на позиції АМУ щодо необхідності передачі органам місцевого самоврядування повноважень зі встановлення тарифів та передачі підприємств з теплопостачання з державної у комунальну власність.

У свою чергу Олександр Слобожан додав, що підприємства мають передаватися без боргів. Заборгованість ТЕЦ перед НАК «Нафтогаз» слід ліквідувати за рахунок клірингу та передати у комунальну власність з нульовим балансом.

На конференції звернули увагу і на тему соціального захисту. Як розповів аналітик АМУ з питань соціального захисту Назар Миколюк, громади не можуть призначати субсидії жителям приєднаних до міст обласного значення сіл та селищ про зміни у соціальній сфері, які відбудуться у 2019 році та питання соцзахисту, які потребують вирішення.

Він презентував розроблений АМУ Посібник до здійснення органами місцевого самоврядування контролю за додержанням законодавства про працю. За його словами, в умовах децентралізаційної реформи місцеве самоврядування отримує більше ресурсів та управлінських повноважень, а значить, і більше можливостей впливати на різноманітні аспекти життя громади.

Видання розроблене на основі проведених АМУ соціологічних досліджень щодо діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування у сферах соціального захисту населення, місцевих фінансів («людиноцентричний бюджет») та економічного розвитку (підтримка малого та середнього підприємництва).