Вартість проїзду в громадському транспорті Запоріжжя підвищують з 1 листопада. Перевізники вели до цього досить давно, навіть шантажували транспортним колапсом, мовляв, що бізнес збитковий і вигідніше його взагалі зупинити. З одного боку згодна, якщо дорожче стає паливо, запчастини, підвищується мінімалка, пропорційно має рости і тариф. Ми б платили, якби умови створили відповідні. На чиєму боці правда і скільки тепер коштуватиме проїзд у громадському транспорті, розповів керівник управління з питань транспортного забезпечення та зв’язку Запорізької міської ради Олександр Власюк.
– Олександре, тариф таки підвищили, чи є він обґрунтованим і коли почне діяти?
– Дійсно, на початку вересня ми не планували піднімати тариф. Тож варто розказати містянам процедуру його підвищення. Ми діємо з перевізниками за договорами обслуговування маршрутів, тобто тариф у нас іде згідно договірних відносин. Тариф міська рада узгоджує з перевізниками. У кінці вересня дуже різко пішов підйом паливно-мастильних матеріалів, на одразу 4 грн в один день. Ми відслідковували протягом місяця це питання. До нас стали надходити звернення від перевізників, що треба піднімати плату за проїзд, тому що затратна частина виросла в рази. Ми уважно дослідили тарифи, що вони нам запропонували, згідно з нашими методиками. На деяких маршрутах вартість проїзду має коштувати вже більше 8 грн. Була надія, що ціна на паливно-мастильні матеріали знизиться, але, на жаль, вона не падає. Хочу зазначити, що наші тарифи фактично, якщо брати міста як Львів, Харків, Одесу, Дніпро. Там їздять за 7 грн, на деяких маршрутках 10 грн понад рік, коли в нас проїзд за 5 грн. Тобто я не скажу, що ми робили щось не так, але такі заходи були вимушені. Якщо піднімали ціни на паливно-мастильні матеріали більше як на 10 відсотків, перевізники мають право подавати заявку на підняття проїзду. Тобто це ті речі, які не залежать від діяльності перевізника. Це ж не вони встановлюють ціни на пальне, запчастини.
– Вони реально зараз у збиток працюють?
– Деякі маршрути – так. У нас дуже сильно від цього постраждали ті маршрути, на яких працюють середні і великі автобуси. Я завжди казав, що у нас клас «Б» і «Мерседеси» – це не той автобус, який повинен бути в місті, але він давав можливість маневрувати на тій ціні, яка зараз у Запоріжжі. Буду відвертий, у Запоріжжі 75-80 відсотків автобусів класу «Б». Це з затратами палива 35-40 літрів у день на «Мерседес-спрінт». Якщо брати «Богдани», то треба 60 літрів. Тому в нас ті перевізники, які працювали в тому режимі, що є, вони зараз в мінусах тільки за паливо. Хочу сказати містянам, щоб вони розуміли. Прийняття цього рішення було дуже непростим. Але місто ставлять перед фактом. У нас діє вільний тариф у місті і перевізники вийшли із загальною пропозицією, тому що в нас склалися такі економічні обставини.
– Чутки були, що вони навіть хочуть підняти тариф до 12 гривень?
– Коли міський голова проводив з ними нараду, це було подано в контексті. Виступав перевізник великих і середніх автобусів і сказав, що для них комфортний тариф 12 гривень. Оскільки великий тариф дозволяє розвиватися. Цей тариф, який ми будемо піднімати, буде затратну частину спалювати, і фактично ми залишимось на тому рівні, як у 2016-17 роках. Прибутки перевізники не отримають за свої перевезення.
– Давайте конкретизуємо. Який зараз тариф прийняли?
– Ми прийняли тариф на 2 грн вищий, тобто з 5 до 7 грн. Хортицький напрямок підніметься з 5,50 грн до 8. Там працюють середні і великі автобуси, тобто ті автобуси, які нам потрібні для міста. Ціна на короткі маршрути підвищиться на 1 грн.
– Від чого залежить ціна маршруту?
– У нас специфіка міста так склалася, що більшість із 87 маршрутів – понад 20 км в один бік. Тобто одне коло – до 40 км. Тому така в нас політика тарифу. Якщо взяти 65-й, 82-й маршрути, там десь іде 11 км в один бік.
– Яка складова тарифу, з чого він складається, щоб зрозуміти, від чого залежало це підвищення? Яка доля палива?
– Доля палива десь приблизно 54 відсотки від цієї формули, далі ідуть мастильні витрати, на заробітну плату, внутрішні витрати підприємства. Усі ці витрати акумулюються на ціну тарифу.
– На електротранспорті також підніметься тариф?
– На електротранспорті також будемо підвищувати тариф, тому що в нас затратна частина вже перевищена. Проїзд у трамваї і тролейбусі буде в нас 4 гривні.
– У комунальному транспорті ще велике соціальне навантаження по перевезенню пільговиків. Це все залишається?
– Усе це залишається. Змін ніяких у нас немає з пільговою категорією. Тобто перевозимо всіх пільговиків. Діє скидка з перевезення школярів протягом учбового процесу.
– Олександре, Ви сказали про те, що новий тариф – це більше тариф виживання, що він просто покриє збитки. Чи означає це, що розвитку транспорту в Запоріжжі на найближчій рік не буде?
– Це не так. Безумовно, швидких змін стану рухомого складу наших автобусів не станеться, але за 2017 рік у нас два підприємства замінили повністю склад автобусів. У нас така складова, що деякі підприємства працюють за рахунок оренди автобусів. Усе буде залежати від того, чи захочуть господарі цих автобусів оновлювати транспортні засоби. Тобто є підприємства, які вже самі безпосередньо керівники своїх напрямків, а деякі ще ідуть за принципом оренди. Така діє схема праці в Запоріжжі. Але у нас є альтернативна позиція. Ми розвиваємо наш електротранспорт, закуповуємо в лізинг автобуси. До кінця року повинні отримати до 12 великих автобусів. Будемо відкривати маршрути в Хортицькому напрямку, у Заводському районі.
– Я знаю, що була проблема ще з водіями. Тобто автобуси місто закупило, а водіїв не змогли достатньо набрати. Яка зараз ситуація?
– Потроху набираємо ми водіїв. Великий відтік професійних водіїв поїхав за великими грошима до країн ЄС. У 2017-18 роках була така тенденція, що приходили водії до нашого «Електротрансу», але в нас дуже жорсткий відбір іде за професійними якостями, стажування. Розумієте, габарити різні, працювала людина все життя на «Спринтері» чи на 12-метровому автобусі – це велика різниця. Треба навички, і ті, хто погоджується, проходять навчання 3-4 місяці, потім отримують трудову на руки, підтвердження, що працювали на великому автобусі. Це для нього як сертифікат для того, щоб він поїхав працювати як кваліфікований працівник. Але вже спостерігається відтік із ЄС. Водії повертаються. Думаю, ми вирівняємо цю ситуацію. Потроху іде набір наших водіїв в «Електротранс». Ми і заробітну плату вигідну пропонуємо. Зараз водії отримують на руки від 8 до 12 тисяч гривень. Це невелика зарплатня, але для людей важливо її постійно отримувати, тобто це аванс, вихідні, дотримання робочого часу. У приватному підприємстві водії працюють з ранку до вечора 5 днів, 2 вихідні. В «Електротрансі» відпрацював 8 годин, і його змінюють.
– Тому водії маршруток такі злі за кермом бувають? Дуже часто буває конфлікт із пасажирами. Що на це кажуть перевізники? Вони якось впливають на своїх водіїв?
– Безумовно, впливають на водіїв, але все частіше приватні перевізники кажуть, що ви своїм новим транспортом підриваєте нам роботу. Але я їм казав ще в 2016 році, щоб налагодили свою роботу, робили її комфортною, сприятливою. Людина вибирає, що краще. Взагалі, це ринкові стосунки, це конкуренція. Це приклад і стимул для них міняти автобуси.
– Що з новими трамваями, ми продовжуємо виготовляти свої, запорізькі?
– Ми продовжуємо їх виготовляти. Потихеньку готуємо вже ті, що закупили б/у з Європи. У нас уже на маршруті 3 трамваї, до кінця місяця вийде ще 2-3. Тобто процес іде, і процес зборки свого запорізького трамвая триває. У цьому році через тендерну закупівлю була затримка, почали їх зборку майже в серпні. Але ми цей процес не зупиняємо, він постійно іде.
– Раніше в трамваях, тролейбусах їздили більше пенсіонери. А зараз, коли почали їздити нові трамваї, чи молодь не перейшла в електротранспорт?
– Переходять. Я сам постійно спостерігаю за цим процесом. Мені теж дуже цікаво, як воно впливає взагалі на загальний стан перевезень. Зараз тенденція потроху вирівнюється. Більше молоді стало їздити в трамваях. Постійно наповнені наші комунальні автобуси. Вони користуються попитом в усіх категоріях пасажирів. Люди до гарного швидко звикають.
– Тому чекаємо нові автобуси?
– Я теж їх чекаю. Дуже переживаю за проблему з водіями. Це основна нотка для переживання.
– Олександре, незважаючи на те, що тарифи зросли, як ми його назвали, – тариф на виживання зараз на маршрутах. Чи має все ж таки якесь право впливати ваше управління на перевізників і вимагати дотримання умов, розривання контрактів? Як це відбувається?
– Це взагалі питання, яке не знімається з порядку денного. Усі перевізники знають, що підвищення тарифу не значить, що ми йдемо у них на поводу і на все закриваємо очі. Я їм завжди кажу, якщо вам щось не підходить, закривайте цей бізнес і будуть цим займатись ті, хто зможе. Тому ми не зменшуємо оберти в цьому напрямку. У нас постійно працюють наші робочі групи, перевіряємо технічний стан автобусів. Допомагає нам і поліція. Постійно складаються адмінпротоколи за порушення ПДР і за технічний стан автобусів. Це, знаєте, аксіома, яка не потребує якихось доказів. Тариф – це зрозуміло, але люди спитають: де ж якість? Ми не відсторонюємося від цього, не відходимо від відповідального процесу. Ще раз хочу наголосити, що це підняття тарифу було ініційовано не виконкомом і не управлінням. Управління транспорту тільки підготувало всі документи і подало на розгляд виконкому для того, щоб ми узгодили їхній запропонований тариф. Зараз тариф, на який ми погодилися, мінімально піднятий. Тобто ми балансуємо, як можемо, з тими технічними умовами, що є в перевізників, виходячи з того, що в них є, і виходячи з економічного обґрунтування цього тарифу.
