Введення платної медицини, непомірні тарифи на газ, корупція від лікарень та шкіл до Уряду та Президента, зруйновані дороги, наступ на свободу слова… Це лишень короткий перелік проблем, джерелом котрих є Конституція. Вона нічого не гарантує громадянам, проте встановлює правила, котрим громадяни повинні підкорятись.
Конституція 1996 року не може називатись суспільним договором, оскільки укладалась без участі громадян. Це була змова еліт, що дозволила одним зберегти радянський тип управління та владу, а іншим дозволила задарма приватизувати всю промисловість. Суспільним договором це точно не було, оскільки сам народ не брав участі у його розробці чи підписанні. Тільки почитайте перше речення Конституції: «Верховна Рада України від імені Українського народу… …приймає цю Конституцію – Основний Закон України». Наприклад, Конституція США починається словами: «Ми, народ Сполучених Штатів Америки». Ця, здавалося б, маленька деталь докорінно змінює суть Конституції.
Єдиним позитивом ухвалення конституції 1996 року було утвердження незалежності та суверенності України. Однак на цьому позитиви закінчуються. Усі президенти, користуючись змовою еліт та без участі народу, підлаштовували конституцію під себе. Зрештою зламавши систему державного управління, котра не приділяє жодної уваги потребам звичайної людини.
Джерелом політичних криз, корупції та безвідповідальності влади є саме Конституція, оскільки вона є спаплюженою усіма Президентами по черзі. Єдине, що залишилось без змін – це неучасть громадянина в управлінні країною. Лише раз на п’ять років народ запрошують на вибори, обирати серед політиків, до котрих немає довіри. А що робити протягом п’яти років між виборами? Сидіти та мовчки чекати, коли дадуть можливість знову обрати тих самих? Зрештою, це призвело до двох революцій, 2004 та 2013 років. Громадяни повстали, але плодами революції скористались олігархи та ділки від політики. Вони задля власного збагачення передали Україну під контроль іноземних олігархів, котрі нахабно споживають Україну.
Стан справ сьогодні є ще гіршим, аніж 2004 чи 2013 року. Але чи витримає держава чергову революцію? – Я впевнений, що ні. Необхідно йти іншим шляхом. Цей шлях – створення Народної Конституції самим народом. Новий Курс України, ініційований Юлією Тимошенко – це шлях якісних змін державного управління, коли у центрі стоїть людина. Юлія Тимошенко зібрала вершки інтелектуальної еліти та запропонувала розробити концепцію Конституції, котру наповнювати деталями буде сам народ. Тимошенко висловила єдину вірну модель затвердження Конституції виключно шляхом Всенародного Референдуму. Таким чином ми отримаємо дійсно суспільний договір, під котрий буде вимушена підлаштовуватись влада.
Юлія Тимошенко єдина, хто наважився на таку радикальну ініціативу, що направлена проти кланово-олігархічної системи та на користь пересічного українця.
Вже можна констатувати суттєвий прогрес у роботі над Народною Конституцією у частині державного устрою та функціонування влади. Україна буде унітарною республікою з парламентською формою правління. Аби унеможливити кризи формування уряду, планується ввести пропорційну виборчу систему за відкритими регіональними списками у два тури. Це дозволить партії-переможниці самостійно формувати уряд, отримавши після виборів просту більшість у парламенті. Планується надати надзвичайні повноваження та захист опозиції. Усі контрольні функції будуть передані опозиції, так само, як опозиції буде надано можливість одразу звертатись до суду у разі виявлення корупції чи зловживання владою. Також опозиція зможе самостійно формувати керівництво комітетів та створювати тимчасові слідчі комісії з проблемних питань. Якби хоча б десята частина таких повноважень була сьогодні у опозиції, влада не змогла би коїти таку наругу над громадянами здирницькими тарифами, повальним зменшенням доходів, знищенням медицини та соціальної політики.
Я переконаний, що саме такий шлях створення суспільного договору та Народної Конституції дозволить українцям знову повернути віру у себе. А це навіть важливіше за доходи чи економічний стан. Україна тотально програє світову конкуренцію за людину, Тимошенко ж може повернути цю віру Українцям. Саме тому вона і є найвірогіднішим майбутнім Президентом. Тимошенко вірить у людей, а люди вірять та підтримують Тимошенко.
Сергій Биков, політичний експерт, голова аналітичного центру «ІНПОЛІТ».
