Значення води важко з чимось порівняти, оскільки, дякуючи цій унікальній природній речовині, існує життя на Землі. Вода – безцінна, адже бере участь у формуванні рельєфу місцевості, є головним чинником, що зумовлює клімат нашої планети та є середовищем існування для багатьох організмів.
22 березня 2018 року Всесвітній день води проходить під гаслом «Природа для води», в якому зосереджена увага на важливості загального доступу до чистої води та питаннях збалансованого управління водними ресурсами.
Водні багатства Запорізької області
По території області протікає 3 середні та 62 малих річки (без р. Дніпро).
Малi та середнi рiки областi мають народногосподарське значення. Води їхні, головним чином, повеневi, затриманi у водосховищах та ставках, використовуються для риборозведення, технiчного водопостачання, для вигулу водоплаваючих птахiв, рекреацiї.
Станом на 1 січня 2018 на території області налічується 1205 ставків та водосховищ.
Наш степовий, родючий край
Нікого не треба переконувати, що в кліматичних умовах Запорізької області виробництво сільськогосподарської продукції неможливо без зрошення, адже ми знаходимось у посушливій степовій прородньо-кліматичній зоні. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, у той же час середньорічна кількість опадів складає від 300 до 400 мм. Літні опади мають переважно зливовий характер, які мало зволожують грунт, бездощові періоди іноді тривають по 80-100 днів.
Ось чому різні письменники так по-різному описують край вольностей запорізьких козаків: за одними – це найбагатша й найщасливіша країна з родючими землями, соковитими лугами, безкрайніми пасовищами, за іншими – це дика, безводна, випалена сонцем, позбавлена будь-якої рослинності пустеля, що на стародавніх картах минулих століть звалася «Диким полем», «Пустопіллям» чи «Чистопіллям».
Згідно зі статистичними даними в Запорізькій області раз у 3-4 роки обов’язково бувають посухи. За даними Гідрометцентру, в цілому по Україні за останні 15 років – 9 сезонів характеризуються як посушливі. За останні 120 років в Україні зафіксовано більше 70 посух.
Страшна не лише посуха, а й її супутники – «чорні бурі» (суховії). Вони не лише знищують вирощений або ще не зібраний врожай, а й зноситься родючий шар грунту – чорнозем, яким так славиться наша запорізька земля.
Найнадійнішим засобом боротьби з посухою та її наслідками стало зрошення, що надійно захищає хліборобів, приносячи на поля штучний дощ без будь-яких посилань на витівки природи.
Як показує світовий досвід: єдиний шлях інтенсивного ведення сільського господарства в районах з нестійким зволоженням – зрошуване землеробство. Наукою і практикою доведено, що тільки водні меліорації є вирішальним заходом у боротьбі з посухою. Альтернативи зрошенню немає.
Спеціалісти вважають, що сучасні технології дозволяють пристосуватися до будь-якого клімату, отримати добрий врожай і високу рентабельність, а вода, яка подається для зрошення сільгоспкультур, є основним фактором гарантованого врожаю.
У нашій області є водний потенціал для розвитку зрошувального землеробства, зазначають спеціалісти управління водних ресурсів Запорізької області. За площею зрошуваних земель наша область посідає друге місце після Херсонщини. За радянських часів тут було збудовано 17 меліоративних систем, що забезпечували зрошення 227 тис. га сільгоспугідь (11% від орних).
Для поливу сільгоспкультур Запорізької області підвідомчі управління облводресурсів здійснюють забір води власними водозабірними спорудами, крім того отримують воду від головного Каховського магістрального каналу.
На зрошувані землі вода подається за допомогою 213 насосних станцій. Протягом 2017 року в області полито 49 тис. га зрошуваних земель (20% від наявних). Це другий показник по Україні (після Херсонської області).
Підвідомчі управління облводресурсів подають воду для поливу сільгоспкультур 125 водокористувачам на держсистемі, 326 садово-городнім кооперативам та мешканцям сіл, які, починаючи з 1990-х років, були підключені до «великого» зрошення, що має велике значення у вирішенні питань забезпечення сільгосппродуктами соціально-незахищених категорій населення.
До недавнього часу, а саме до 1998 року полив проводився на 70-100% зрошуваних земель, в 1998-2000 роках – на 40-60%, 2001-2003 – на 23-25%. Скорочення площ зрошення сталося внаслідок реформування агропромислового комплексу, а також наступним введенням платного водокористування. При цьому змінилася структура та належність внутрішньогосподарських меліоративних фондів, що призвело до порушення їх технологічної цілісності, пограбування окремих елементів меліоративних мереж, розкрадання дощувальних машин. На сьогодні Уряд і Держводагентство України активно працюють у вирішенні цих питань.
В області залучаються інвестиції для розвитку зрошення, відповідно збільшується ремонт наявної та придбання сучасної дощувальної техніки. За останні 14 років (2004-2017 рр.) в області за кошти сільгоспвиробників відновлено зрошувальні системи на площі 25,2 тис. га на суму 88 млн грн. Придбано 258 одиниць дощувальної техніки на суму 104,4 млн грн.
Такого потужного меліоративного комплексу, який у свій час було створено, Україні в найближчій перспективі не побудувати. Тому необхідно зберегти і використовувати те, що є, враховуючи й тенденції змін клімату, й збільшення кількості посушливих років, і ті зміни, що сталися в сільському господарстві після реформування АПК, коли поряд з крупними водокористувачами з’явилися ті, хто хоче поливати невеликий пай землі, дачу, город чи присадибну ділянку.
Тому, якщо влітку, проїжджаючи по нашій області, ви бачите не сумний пейзаж з пожовклою без вологи рослинністю, а квітучі поля й сади – це секрет вдалого застосування зрошення.
Курс на відновлення водного фонду
За даними управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради у 2017 році було проведено низку заходів для збереження та відновлення водних об’єктів міста. Було виконано розчистку ділянки русла р. Верхня Хортиця від вул. Кремлівської до вул. Істоміна, проведено розчистку другої, великої водойми Центрального парку культури й відпочинку «Дубовий гай», розроблено робочий проект з розчистки гирлової ділянки русла р. Мокра Московка від р. Дніпро до залізничного мосту Запоріжжя 1 – Запоріжжя 2.
Розпорядженням міського голови Володимира Буряка від 26.12.2017 № 451р затверджено склад робочої групи з питання розробки Програми ревіталізації малих річок та водойм міста Запоріжжя на 2018-2028 роки. Управлінням з питань екологічної безпеки міської ради підготовлено проект Програми ревіталізації малих річок та водойм міста Запоріжжя на 2018-2028 роки з переліком заходів.
Розробка Програми зумовлена необхідністю проведення комплексу заходів, спрямованих на природно наближене відновлення водних об’єктів, відновлення сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок та водойм, раціональне використання водоохоронних зон (у тому числі прибрежно-захисних смуг), ландшафтної організації прилеглих до водних об’єктів територій, що забезпечить комфортні умови життя та дозвілля для жителів міста. Робота з розробки та реалізації заходів даної Програми продовжується.
