За ці роки в країні, і в нашому місті зокрема, сталося чимало змін
Щось ми втратили, щось отримали, а багато про що вже встигли забути. «Запорозька Січ» напередодні свята вирішила згадати реалії Запоріжжя пострадянського і сучасного. Людям старшого покоління буде цікаво трохи поностальгувати, а молодь, певно, здивується тому, як в недалекому минулому жили запоріжці.
Мільйонерів стало менше
Верховна Рада УРСР 16 липня 1990 року прийняла Декларацію про державний суверенітет України. І вже з листопада 1990 року на додаток до радянських рублів почали «ходити» одноразові відрізні купони. Їх відрізали в «доважок» до рублів при оплаті за різні товари. І якщо у вас була «схованка» з рублями, але не було купонів, то купити дорогу річ, наприклад, шубу або магнітофон, було зась!
А з 1992 року в Україні були введені в обіг купоно-карбованці. Спочатку вищим номіналом була купюра 100 карбованців, а вже в 1995 – 1 млн карбованців. Кожен житель Запоріжжя був мільйонером, хоча, звісно, радості це не викликало. Знецінення карбованців за період їхнього обігу становило приблизно 140% в місяць. Космічне зростання цін випереджало зростання зарплат і пенсій. Багато фахівців з різних сфер (педагоги, інженери, медики) були змушені стати «човниками», тобто їздити за товаром до Польщі, Туреччини, щоб прогодувати свої сім’ї. Вулиці міста були масово заповнені кіосками типу «батискаф», в яких можна було купити практично все: одяг, спиртне, продукти, техніку.
Тоді ж, на початку
90-х, почалась підготовка до випуску сучасної гривні, з’явились перші купюри нової національної валюти України. Вони друкувалися за кордоном, у Франції, Італії та Канаді. І звідти під посиленою охороною переправлялися в Україну. І тільки 2 вересня 1996 року гривня була введена в обіг в якості грошової одиниці. Почався обмін купоно-карбованців на гривні у співвідношенні 100 тис. крб = 1 грн.
Трамваї були на проспекті
У 90-ті роки по головному проспекту Запоріжжя їздили трамваї. З порту можна було дістатися як вокзалу «Запоріжжя-1», так і Заводського району. На початку 2000-х за пропозицією тодішнього мера Олександра Поляка вирішили прибрати трамвай на цій ділянці. Рішення підтримала міськрада, і після смерті Олександра Поляка це рішення виконали вже під керівництвом Євгена Карташова. Також прибрали рух трамваїв на ділянці від проспекту до ПС «Юність».
Зараз на проспекті трамваїв немає. Проте містян обслуговують багато нових трамваїв на інших маршрутах міста. За кілька років у Запоріжжі повністю оновили рухомий склад трампарку, за рахунок програми, ініційованої чинним міським головою Володимиром Буряком. Тільки цього року закуплено 12 європейських трамваїв. Всього з початку реалізації програми «Запорізький трамвай» містом вже курсують 24 трамваї європейського зразка (всього їх придбали 25, один зараз готують до роботи).
А ще з’явився свій фірмовий «Запорізький трамвай», вагони якого збирають на базі КП «Запоріжелектротранс». За 5 років в Запоріжжі виготовлено 14 таких вагонів, ще 3 зберуть цього року.
До того ж весь міський комунальний транспорт тепер не рясніє різномастою рекламою, як в 90-ті, а «одягнений» у вишиванки.
Гаряча вода вже не дефіцит
У 90-ті роки місто поділялося на щасливчиків, у яких в квартирах стояли газові колонки, і тих, у кого було центральне гаряче водопостачання. Річ у тім, що в місті по кілька місяців (а то і протягом всього теплого періоду року) була відсутня гаряча вода. Водонагрівачів тоді практично не було, і тисячам запоріжців доводилося купатися і прати «в каструльках і тазиках». Або ходити в гості до друзів і родичів, у кого в квартирах були газові водонагрівачі.
Тепер же гаряча вода подається в квартири містян без перебоїв (тільки влітку бувають відключення через підготовку системи до зими). Та й водонагрівачі перестали бути рідкістю, зараз ними обладнані багато квартир. Люди ставили їх для економії, а через прийдешнє подорожчання електроенергії може статися, що водонагрівачі будуть обходитися дорожче, ніж централізоване гаряче водопостачання. І тільки газові колонки, як і раніше, вірою і правдою служать своїм власникам.
«Метеори» зникли, а дачні перевезення залишились
Мабуть, багато хто з вас замислювався, чому та як давно зникли з Дніпра «Ракети» та «Метеори», які скоріше за пасажирський потяг могли домчати вас по Славутичу до Києва чи Одеси. Так, перше радянське СПК (судно на підводних крилах) з’явилося ще в 1957. Називалося воно «Ракета-1» і рухалось майже 100 км/год. Це був рекорд швидкості для річкового судна з пасажирами на борту. У 60-80-ті роки «крилаті» просто правили річками, і запоріжці активно ними користувалися. В ті часи серійно вироблялися СПК «Ракета», «Метеор», «Комета», «Білорусь», «Буревісник», «Схід», «Полісся», «Колхіда», «Циклон». Проте в народі всі вони називалися «ракетами» – за іменем первістка. Тож із Запоріжжя можна було швидко та дешево дістатися по Дніпру багатьох міст України – до ближнього Енергодара та інших.
Транспортна компанія «Укррічфлоту» стала «обезкрилюватися» з 1996 року. Тоді флот передавався Фонду держмайна, а той, своєю чергою, сплавляв «крилаті» за бугор. Грецькі, китайські, в’єтнамські, голландські комерсанти задешево скуповували в пострадянських країнах величезну кількість «Ракет». Наприклад, у судноплавній компанії «Київ» СПК протрималися на плаву до 2003 року. Чому позбавилися цієї диво-техніки? Та тому що дива дорого коштують.
При Союзі солярка чи дизпаливо коштували копійки. Це робило крилатий флот зручним і дешевим. Хоча «ракети» споживали надзвичайно багато палива. Сам момент «зльоту» – виходу судна на несучі крила – мав трохи менше енерговитрат, ніж старт космічного корабля «Союз-1». Неспроста на них ставили двигуни від важких літаків, а на «Метеори» – по 2 на кожен. Тому СПК нерентабельні на коротких маршрутах.
Ще кілька десятків років тому навіть в Запоріжжі була своя транспортна флотилія з десятками суден-суховантажів типу «Ведмедиця» та 559 проєкт, пасажирськими катерами, на яких ходили сотні запоріжців. Потім флотилію передали в київський ГУРФ (Головне управління річкового флоту) і залишився один судноремонтний завод.
Та, незважаючи на це, у Запоріжжі вдалося зберегти приміське річкове сполучення, яке у нас називають дачними перевезеннями. Міська влада з року в рік знаходить можливості орендувати пасажирські катери (київського порту прописки) для пільгових перевезень дачників на верхньому б’єфі Дніпра. До того ж пільговики користуються цим видом транспорту безкоштовно.
Дитсадки знов стали доступними
У 90-ті роки стрімко скорочувалася народжуваність, бо у кризу мало хто ризикував заводити дітей. Тому багато будівель дитячих садочків опинилися порожніми. Їх роздали та розпродали у приватні руки, тож і зараз у колишніх садках є банки, магазини та різні установи.
З початку 2000-х у Запоріжжі демографічна криза почала виправлятись, дітей ставало все більше, та їм не вистачало місць в існуючих садках. Ще декілька років тому влаштувати дитину до дитсадочка було неабиякою проблемою в Запоріжжі. Але лише з 2016 року міська влада системно взялася за її вирішення.
Можна сміливо казати, що прорив у зміцненні матеріально-технічної бази і розвитку мережі дошкільних закладів у Запоріжжі стався у 2017 році. Тоді з місцевого бюджету було виділено на відкриття нових груп і придбання обладнання в дитячі садки 41,5 млн грн.
Протягом наступних років черги у дитячі садки поступово зменшувалися рівномірно у всіх районах міста. Завдяки новим та відремонтованим закладам, відкритим додатковим групам у робочих дитсадках та об’єктам, що були передані громаді від підприємств, зараз місць вистачає всім малюкам – черг немає.
У тому числі і завдяки відкриттю після реконструкції закритих у попередні роки 5 дитячих садків №№100 і 217 в Шевченківському районі, №144 в Комунарському районі, №186 у Вознесенівському районі, №169 в Заводському районі. Тривають ремонтні роботи в дитячому садку №220 у Дніпровському районі.
«Інвестуючи в дітей, місто інвестує в майбутнє», – завжди наголошує міський голова Володимир Буряк.
До співпраці залучаються міжнародні організації. Завдяки цьому зекономлені бюджетні кошти спрямовували на більшу кількість дитсадків, оснащували їх сучасним обладнанням, інвентарем, меблями, дитячими майданчиками.
Так, у листопаді 2017 року було відкрито модернізований харчоблок на базі дитячого садка №270 «Іскринка» у Шевченківському районі. Це був проєкт «Розвиток соціальної інфраструктури України у зв’язку зі збільшенням кількості ВПО» німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ.
До речі, GIZ допомагав запустити до роботи і дитячий садок №100 у Шевченківському районі, який був закритий майже 20 років! Сьогодні цей дитсадок – один з найкращих в місті. Для його реконструкції впроваджені сучасні норми, використані якісні будівельні матеріали, застосований досвід будівництва європейських дитсадків.
Аеропорт – як ознака часу
Напевно, найбільше змінився Міжнародний аеропорт «Запоріжжя». Старий термінал, який донедавна був єдиним варіантом аеровокзалу, побудований ще в 1963 році. До початку 1990 року це був один з головних аеропортів України, з якого екіпажі виконували регулярні рейси практично в усі міста СРСР. Проте з часом істотний знос злітно-посадкової смуги, неможливість забезпечити належну якість обслуговування пасажирів через старість терміналу та неповна відповідність певним міжнародним технічним вимогам стали однією з головних причин занепаду аеропорту, який належав державі. І навіть передача його на баланс міста, яка відбулася в 2012 році, ситуацію не врятувала. Розвитком аеропорту не займалися до 2016 року, поки не була створена та не розпочала реалізовуватись міська програма розвитку аеропорту, яку розробили за дорученням міського голови Володимира Буряка.
В результаті в жовтні 2020 року розпочав роботу новий та сучасний пасажирський термінал, і зараз запорізький аеропорт по праву входить до ТОП аеропортів країни.
За ці роки було зроблено чимало. Зокрема:
- Встановлена нова сучасна світлосигнальна система по першій категорії ІСАО з вогнями високої інтенсивності. Зазначимо, що спеціалісти вважають її кращою в Україні.
- Завершено будівництво зовнішніх мереж водопостачання та каналізації;
- Проведена заміна застарілої радіотехнічної системи посадки на сучасну високоточну, дієву інструментальну систему, яка дозволяє здійснювати посадку ПС в автоматичному режимі по першій категорії ІСАО, в цілодобовому режимі у складних метеоумовах. Та проведена закупівля обладнання для заміни системи посадки із вбудованим далекомірним радіомаяком. Все це сприяє підвищенню безпеки польотів та пасажирів.
- Продовжується будівництво периметрового огородження, що відповідає сучасним вимогам ІСАО,
- Проведена оптимізація організаційної структури підприємства відповідно до норм ІСАО, чисельність працівників приведена у відповідність до бізнес-процесів (скорочення чисельності до 617 осіб),
- Відкрито нові напрямки із Запоріжжя різними авіакомпаніями.
Запорізький аеропорт постійно вдосконалює сервіс і якість надання послуг. Так запорізьке летовище стало одним з 10 українських аеропортів, де приймають цифрові паспорти у додатку «Дія» (поки що ця послуга працює тільки на внутрішніх рейсах). Аби пасажири дотримувалися карантинних обмежень під час подорожей, у Міжнародному аеропорту «Запоріжжя» встановили інтелектуальну відеосистему для безконтактного температурного скринінгу та визначення наявності маски на обличчі. Це все робить аеропорт привабливим як для перевізників, так і для пасажирів. Нагадаємо, що аеропорт Запоріжжя в червні на 42% перевищив показники «доковідного» 2019 року за кількістю пасажирів. Це найвищий показник в країні.
Запоріжці можуть вплинути на розподіл міського бюджету
Ще 30 років тому люди і уявити не могли, що можуть не тільки власним трудом чи сумлінною сплатою податків вплинути на ситуацію у місті, а й долучитися до більш масштабної програми змін. Але на сьогодні це – реальність. Так, в межах міської програми Громадський бюджет кожен запоріжець, який любить своє місто та бажає зробити його ще кращим, може вплинути на розподіл частини коштів місцевого бюджету задля реалізації корисних ідей. Таким чином активні жителі Запоріжжя мають змогу продовжувати удосконалювати місто, навіть незважаючи на стан справ в умовах пандемії.
За умовами програми кожен охочий може подати заявку на реалізацію проєкту, який в змозі вирішити проблеми міста та покращити умови проживання в ньому. Проєкти, що отримують підтримку громади у процесі голосування, реалізовуються у наступному році за кошти місцевого бюджету.
Активну участь у проєкті беруть різні люди, яких єднає одна мета – зробити щось корисне та добре для рідного міста. Так, переможцями стають навіть колективи різних організацій, лікарень, шкіл та дитсадків, які пропонують сучасні ідеї для змін на краще.
Запоріжжя входить до ТОП-10 міст країни
За підсумками щорічного конкурсу від всеукраїнського видання «Фокус» Запоріжжя у 2021 році увійшло в ТОП кращих міст країни і посіло 6 місце у рейтингу. При оцінюванні брались до уваги рівень комфорту життя в містах, розмір зарплат, вартість житла і харчування, стан екології, транспортне сполучення, можливості працевлаштуватися.
Місто Запоріжжя показує стабільно високі результати: у 2019 році ми теж були на 6 місці, хоча в 2020 році мали б посісти вище місце. Адже в торішньому рейтингу через пандемію коронавірусу до уваги не бралося авіасполучення – інакше Запоріжжя, напевно, піднялося б на 1-2 сходинки вище за рахунок наявності та функціонування аеропорту.
Залишається додати, що загальний стан міста за останні роки суттєво змінився. Реконструйовано сквери і проспекти, відремонтовані лікарні, школи, дитсадки, триває масштабна реформа бібліотек, проводяться масштабні заходи – музичні, культурні, екологічні. Тож Запоріжжя може справді пишатися тим, що за роки Незалежності України стало більш сучасним та комфортним містом.
Читайте також: «Червона рута» у Запоріжжі: як фестиваль перевернув свідомість українців
