У Святвечір запоріжці насолоджувалися новорічною атмосферою і фотографувалися біля яскравих світлових композицій на бульварі Шевченка
Особливо багато бажаючих зробити фото було біля світлового фонтану з янголами та на фоні фігурок ведмедика, ялинок, кульок, сніговика з мультфільму «Крижане серце».
«Запорозька Січ» поспілкувалася із людьми. Всі були в захваті від того, як цьогоріч прикрасили бульвар. Особливо відзначали появу 2-х арок з тисячею різнокольорових вогників, що розтягнулися від Годинника Закоханих до вул. Жаботинського. Здивувало те, що вечорами люди не лише фотографуються тут, а й танцюють під приємну музику у супроводі світлових ефектів.
Тамара привезла свою 7-річну онучку Настю, щоб показати новорічне містечко.
– Ми сьогодні з Бабурки приїхали спеціально, – розповідає жінка. – До цього я щодня проїжджала на маршрутці і мріяла, як на свята погуляємо в такій красі з онучкою.
Ірина завжди зустрічається саме на БШ зі своєю подругою Аллою, яка приїздить на новорічні свята з Одеси.
– Цього року прикрасили бульвар, як ніколи! Нам подобається. Будемо фотографуватися, – кажуть дівчата.
Показово, що на БШ вечорами гуляють не лише молодь та батьки з дітьми – ми зустріли багато людей у віці.
– Ми живемо в Шевченківському районі, біля заводу «Мотор Січ». Побачили по телебаченню, який зараз гарний бульвар Шевченка та ялинка на Маяковського, і спеціально приїхали побачити все на власні очі. Яскраві враження, настрій чудовий, гарне місто і люди, нам сподобалася прогулянка, – розповіла подружня пара Надія та Михайло.
Подруги Людмила Миколаївна та Наталя Олексіївна фотографувалися на фоні арки з вогниками, а також біля фігури вчительки.
– «Весна на Зарічній вулиці» – наш улюблений фільм, тому зробили таке фото, – розповіла Наталя Олексіївна.
Людмила Миколаївна зізналася, що через хворі ноги рідко виходить на прогулянки, хоча все ще продовжує працювати на заводі «Іскра».
– Я рада, що подруга взяла мене з собою прогулятися новорічним містом. Мені вже важко ходити, але сьогодні на душі весело, відчувається свято, тож не помітила, як пішки прийшли сюди від «України». Дорогою подивилися ялинку на Маяковського і зараз ось цю красу роздивляємося. Просто в захваті! Дякуємо нашому голові, що змінює місто на краще. Стало чисто, комфортно, красиво, транспорт оновлюється – все для людей робить. Молодець! – сказала жінка.
До речі, на бульварі Шевченка в ілюмінаційному новорічному містечку працює фуд-зона. Тут можна випити кави, гарячого чаю, какао чи глінтвейну. Скуштувати солодощів, купити крафтові вироби – шоколад ручної роботи виключно із корисних інгредієнтів, або органічний фермерський сир.
Щодня з 20 грудня в новорічному містечку на БШ продає сири власного виробництва Олександр Макухін. Він розповів нам, що має своє господарство в Нововознесенівці і вже 4 роки займається сироварінням. Навчався в Українській школі сироваріння та у німецького експерта, з яким протягом 3-х тижнів разом варили сири.
– Представляю запоріжцям сири із коров’ячого та козиного молока. Все натуральне і органічне. Свої кози та корови, своє молоко, своя сироварня, свої руки та своя українська душа, яка обов’язково додається як секретний інгредієнт, – каже Олександр.
Також ми дізналися, що у вересні минулого року у Києві був фестиваль крафтових сирів, і міжнародне журі віддало 1 місце 2 сирам Олександра Макухіна – авторському сиру «Вознесенівський» та крем-сиру Лабне з козиного молока. В новорічному містечку на БШ господар не лише продає, а й дає куштувати свої сири всім бажаючим, з любов’ю розповідаючи про кожний з них.
Новорічні іграшки, панно, картини із піноплексу, шкатулки із дерева виставила на продаж запоріжанка Ольга Деревянко.
Жінка розповіла, що все життя працювала продавцем жіночого одягу, а останні 3 роки знайшла собі хобі, зайнялась декупажем. Каже, що їй дуже подобається створювати гарні речі і тішити ними людей.
– Багато робіт своїх я тут продала вже. Особливо був попит на новорічні кулі і на шкатулки, – розповідає майстриня. – Більше за все всього мені сподобалося спілкуватися із людьми. Я була вражена, які гарні люди до мене підходили – усміхнені, доброзичливі, робили компліменти, вітали зі святом…Таке враження, що я не в Запоріжжі, а в якомусь іншому місті. Чи то магія цього місця, чи то свята так вплинули на запоріжців? Не знаю, в чому річ, але до цього я стояла зі своїми роботами на Центральному ринку, так там зовсім інші люди і інше ставлення.
Читайте також: Погуляти біля головної ялинки міста з’їжджаються запоріжці з усіх районів
