Врятує річка: де та як брати воду для пиття у надзвичайній ситуації. Якщо російським терористам вдасться зруйнувати систему централізованого водопостачання в Запоріжжі, то гинути від спраги та пити воду з батарей запоріжцям не доведеться. В нас є Дніпро, Суха та Мокра Московки. Зазвичай ми не розглядаємо їх як джерела води, але воєнний час змушує розглядати всі резервні варіанти.
У разі можливого блекауту чи руйнування системи забору та очищення «Водоканалу» росіянами, запоріжці можуть залишитися без очищеної питної води на тривалий час. На жаль, подібні ситуації вже відбувалися в різних містах і селах України: в Маріуполі, Миколаєві, Херсоні, Слов’янську, Чернігові, Ірпені. Складнощі з водою у прифронтових Оріхові, Пологах, Гуляйполі.
У вересні росіяни гатили по шлюзам ГЕС на Дніпрі ракетами. В Кривому Розі їм вдалося зруйнувати частину греблі на Карачуновському водосховищі. В результаті піднялася вода, течія змила з берега все сміття, затопила приватний сектор та вигрібні ями й каналізацію, все це понесло в річку. «Країна терорист вчиняє екологічні злочини. В Херсоні люди набирали воду прямо з Дніпра. В Бахмуті брали з калюж. В Маріуполі зливали воду з батарей і деякі гинули, бо туди додається антикорозійний реагент. Тому в Кривому Розі ми знайшли та дослідили джерела, ставки, водосховища, свердловини. Оцінили якість води, – розповідає Анна Амбросова, екологиня, голова ГС «Досить труїти Україну». – З 9 джерел лише 2 виявилися умовно придатними. У нас промислове місто з великими зонами приватної забудови. Вода з неглибоких колодязів і свердловин в приватній забудові, де є вигрібні ями, непридатна для питного водоспоживання. Лише для технічного».
У жителів Олександрівського та Дніпровського районів Запоріжжя є доступ до річки Дніпра (щоправда, воду з нього не можна пити без підготовки, бо якість води у Дніпрі з кожним роком теж знижується за мікробіологічними санітарними показниками!). У жителів Шевченківського району є річка Суха Московка. Через Космічний район тече річка Мокра Московка. На берегах річок є струмки і джерела. Зазвичай ми не розглядаємо їх як джерела води, але воєнний час змушує розглядати всі резервні варіанти.
Перш ніж брати цю воду, треба розуміти, наскільки вона забруднена. Щодо Дніпра, то Запорізький обласний лабораторний центр регулярно проводить забір та аналіз проб та публікує на сайті. Проте якість води у малих річках міст не контролюється.
Тож громадська організація «Екосенс» провела відбір проб води у річках Суха та Мокра Московка в Шевченківському та Космічному районах Запоріжжя, організувала проведення аналізу води у сертифікованій лабораторії.
Екологами була складена програма моніторингу вод, яка включає 39 показників, серед яких:
- 16 санітарно-токсикологічних параметри впливу речовини на здоров’я людини;
- 4 загально санітарні параметри впливу речовини на загальний санітарний режим водного об’єкта, тобто на процес самоочищення;
- 9 органолептичних параметри вплив речовини на смак, колір, запах води тощо.
«Спільним для усіх досліджених вод є висока мінералізація з підвищеним вмістом сульфат, хлорид та нітрат іонів, натрію, кальцію та магнію, та зважених у воді речовин (каламутності) та інтегрального показника якості вод ХСК. Проби води з р. Суха Московка та джерела на вул. Зеленодольській мають значне забруднення нітрат іонами, – зробила висновки Юлія Байлюк, M.Sc., екологиня, експертка з якості води мережі наукових досліджень «Довкола». – Важлива особливість – усі досліджені проби вод мають значне забруднення сполуками «важких металів»: хрому, свинцю та кадмію. Це можна довготривалим антропогенним забрудненням цих водойм та накопиченням великої кількості сполук «важких металів» у донних відкладеннях річки Суха Московка та Мокра Московка1. Що робить цю воду небезпечною для довготривалого споживання людиною».
Запоріжцям варто знати, що найгірший екологічний стан у р. Мокра Московка, яка протікає через Космічний та Олександрівський райони.
Висновок екологи роблять такий: «Результати інструментально-лабораторних досліджень встановили, що вода усіх досліджених джерел не відповідає багатьом санітарно-хімічним нормативам якості та безпечності води та не може бути використана без спеціального очищення».
Аналіз згідно методики ДСТУ 4808, який встановив: усі досліджені джерела мають потенціал нецентралізованого водопостачання та придатні після додаткового очищення води. Тобто у разі, якщо російські загарбники зруйнують систему централізованого водопостачання в Запоріжжі, яку не зможуть відновити протягом 10-14 діб, коли в місті скінчаються запаси бутильованої очищеної води, гинути від спраги та пити воду з батарей нам не доведеться.
Щоб зробити цю воду з річки чи струмка безпечною для нетривалого споживання, можуть застосовуватися різні способи очищення води в домашніх умовах.
«У надзвичайних умовах на період короткострокового водоспоживання достатнім є демінералізація та знезараження води», – зазначає екологиня. У продажу є різноманітні фільтри та «кувшини», коагулянти, таблетки – що і коли вибирати та як користуватися.
Для чого вам вода?
Залежно від цілі використання, вода має відповідати різними вимогам та для цього застосовують різні інструменти очищення, пояснює висновки Максим Сорока, Ph. D., еколог, експерт з екологічної безпеки мережі наукових досліджень «Довкола».
Вода для миття посуду та підлоги, прання білизни, купання, миття тіла та неспеціальні гігієнічні процедури, відварювання овочів (наприклад, картопля зі шкіркою чи буряк) – це вода для господарсько-побутових цілей.
Вода для приготування напоїв та їжі (наприклад, борщу, або сублімованої їжі), вода для пиття, вода для купання дітей – це вже вода для питних потреб, вимоги до якої більш суворі.
Вода для господарсько-побутових (технічних) потреб має не настільки суворі вимоги санітарної та хімічної безпеки. У загальному випадку достатнім є:
- Позбавити воду від зважених часток та каламутності (фільтруванням, коагуляцією, відстоюванням).
- Знезаразити прояснену воду. Це необхідно аби покращити смак, запобігти росту мікрофлори природних водойм та (підтримати загальну санітарну безпеку очищеної технічної води.
У надзвичайних умовах громадянам необхідно швидко та просто відфільтрувати воду з природного джерела.
Спираючись на відомий досвід, простими у користуванні та ефективними є три інструменти:
1) Фільтри-глечики
2) Фільтри-каністри з штучним тиском
3) Фільтр-трубки повільної фільтрації
Коагуляція – це додавання до води речовини, яка «захоплює» зважені у воді часточки, які згодом осідають на дні, а відстояна вода обережно зливається або фільтрується через допоміжний фільтр.
На останньому етапі вода знезаражується або використовується для господарсько-побутових потреб без знезараження.
Санітарно-епідемічна безпека води – є фінальним та важливим етапом її очищення перед споживанням людиною.
Рекомендації МОЗ фокусуються на чотирьох основних методах: кип’ятіння (термічна обробка), додавання сильних окисників (хлору, йоду або «марганцовки»), використання вугільних сорбентів.
Детальшіше дивіться у вебінарі https://youtu.be/KoNojScabw8
Чистіші береги – чистіша вода
Будь-яка прогулянка по берегах запорізьких річок викликає шок: береги закидані побутовим, а подекуди і будівельним сміттям, русла замулені і захаращені гілками та сушняком. Ситуація ця далека від норми.
Райадміністрації на постійній основі мають підтримувати природний стан річки, не допускати заростання та засмічення, не допускати, щоб люди скидали до річок відходи. Береги рік теж потребують догляду: розчищення від сміття та сухої рослинності має робитися щороку. Це не потребує мільйонів додаткових фінансових коштів, достатньо тих, що виділяються з бюджету щороку».
У Запоріжжі з 2018 року існує цільова “Програма ревіталізації малих річок та інших водойм Запоріжжя на 2018-2028 роки”. Однак у 2019, 2020 та 2021 роках міських грошей на ревіталізацію річок не знаходили.
Головний шкідник річок, як взагалі екології у Запоріжжі, – байдужість. Часто люди, бажаючи заощадити пару десятків гривень, приносять своє сміття на береги рік і виводять у річки каналізаційні стоки, а недобросовісні підприємці, власники різних фірм, кафе, автомийок, автомайстерень – скидають у річки стоки без очищення.
«Топ забруднювачів рік в Україні до війни був наступним: підприємства ЖКГ, підприємства промисловості, підприємства сільського господарства. Сильно забруднював і продовжує забруднювати річки поверхневий стік із забруднених територій: від районів, що не мають каналізації, від сільського господарства, від транспорту, майданчиків твердих побутових відходів і стихійних звалищ на берегах, – пояснює голова ГО “Екосенс” Тетяна Жавжарова. – Джерелом небезпечних токсичних речовин у річках прифронтових територій та водосховищах в нижній течії Дніпра стають затоплена техніка, снаряди, розлиті паливо та нафтопродукти, трупи людей та риби, тож якість води під час війни суттєво погіршилася. Забруднюють ріки тепер також неочищені каналізаційні стоки із зруйнованих каналізаційних колекторів».
Засмічувати річки було погано у мирний час – і неприпустимо у воєнний час, коли міські річки можуть знадобитися як джерела питної чи господарської води.
Довідка: Перевірте свої запаси води
Під час знеструмлень міста на кілька днів, пропадає і вода, яку качають електричні насоси. Експерти радять завжди мати вдома необхідний стратегічний запас питної води. Але скільки?
Експерт з екологічної безпеки Максим Сорока радить скористатися простими формулами:
- Недоторканий запас питної води (бутильована «магазинна»):
2 л × К-сть членів родини × 2-3 доби - Основний запас питної води (водопровідна, оновлюється кожні 3-5 діб):
1,5 л × К-сть членів родини × 3 доби - Основний запас технічної води (водопровідна, оновлюється кожні 5-7 діб):
5 л × К-сть членів родини × 3 доби - Запас вологих серветок:
20 од. × К-сть членів родини × 5 доби - Запас активованого вугілля:
10 уп × К-сть членів родини × 3-5 доби - Доза «Хлорки» для технічних потреб:
2 мл × К-ть л води (час контакту 1 год.) - Доза «Хлорки» для питних потреб:
1 мл × К-ть л води (час контакту 1 год.)
Стаття підготовлена в рамках проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО «Екосенс» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
