Світ природи не може не захоплювати своїми багатствами і ми, люди, прагнемо бути ближчими до нього. Поряд з нами на Землі живуть «наші менші брати»: птахи, звірі, риби. Кожен окремий вид – по-своєму унікальний, загадковий, манить своєю невідомістю. Батьки намагаються дати дитині всебічне уявлення про те, що нас оточує, і познайомитись з фауною. Але куди ми йдемо? Добре, якщо це спеціальний центр, але частіше туди, де є пропозиція. Так, останні роки в Україні «бум» на невеликі контактні зоопарки, де можна не лише подивитись на тваринку, але й потримати її у руках. І як же приємно дивитися в щасливі очі свого малюка, навіть не замислюючись, як при цьому почувається тварина.
З особистого прикладу. Влітку поїхали з дитиною на Азовське узбережжя. Ввечері після моря та сонячних ван пішли до міста на прогулянку. Гойдалки та повітряні кульки на третій день вже не викликали цікавості, а тут у центрі Кирилівки невеликий зоопарк: і цікаво, і пізнавально. У зоопарку дві зали: перша – з акваріумами та клітками, друга – вольєр з поросям та козеням. На перший погляд – чисто та охайно, змістовна розповідь екскурсоводів, захват дітей. З іншого боку: кожні 10 хвилин до зоопарку заходить дві групи, у кожній десь по 10 чоловік. Всі галасують, дорослі кричать «Посміхнись», намагаючись зробить вдале фото. Екскурсоводи зайняті своєю розповіддю і не завжди бачать, що роблять діти. Метушня, галас – ось і всі враження. Залишається лише здогадуватись, як при цьому почуваються тварини, адже працює зоопарк з ранку до вечора, й враховуючи те, що «сезон у розпалі» від клієнтів немає відбою.
Після цього пообіцяла собі більше не попадатися на таку вудочку, де під єднанням з природою власники у першу чергу переслідують комерційні цілі. Це те що ми маємо сьогодні.
А мало бути благе діло…
Важливо, що початкова ідея створення подібних зоопарків мала важливу пізнавальну місію.
– Первинною ідеєю створення контактного зоопарку було показати людям, що тварини відкриті до спілкування, їх не обов’язково тримати у клітці, – зазначає Юлія Сторожевська, cімейний психолог, фахівець з дитячо-батьківським відносин. – Виходячи з цієї ідеї, тварини – безпечне середовище, до якого можна буквально доторкнутися та відчути живий зв’язок зі світом. Таке спілкування укріплює у дітей базове почуття довіри до світу, а формують це почуття – батьки. Тому дорослі мають підготувати дитину перед відвідуванням: розповісти, які тварини там мешкають, що вони їдять, як розмовляють, як за ними доглядають, а головне, як з ними потрібно себе вести.
Ветеринари також не виключають можливості контакту тварин з людиною, але лише за відповідних умов та дотримання певних правил, зазначає головний лікар клініки «ДіанаВет» Ольга Ілларіонова.
– Спілкування з тваринами – це можливість для людей ближче познайомитися з живим світом, полюбити його. Для власників зоопарків важливо диференціювати спілкування, щоб воно не стало дратуванням та стресом для тварин. Тому обов’язково має витримуватись дистанція для фізичного та морального напруження тварини. Деякі види тварини є тактильними, люблять спілкуватися, показати себе, їм подобається, коли їх гладять, але все це має бути в міру. Як ветеринарний лікар я вважаю, що багато залежить від того, як утримують та доглядають тварин, яку мету переслідує власник контактного зоопарку. В даному випадку в Запорізькій області є два вдалих приклади: це Василівський зоопарк та AQUAZOO у Петрополі. Василівський зоопарк є реабілітаційним центром і самі власники не люблять, коли його кличуть зоопарком. Туди потрапляють тварини, яких люди заводили для краси, а потім кинули напризволяще. Назад у дику природу випускати таких тварин не можна, залишається лише реабілітація. У контактному зоопарку у Петрополі є одомашнені тварини, там за ними добре доглядають, прививають, тварин утримують у гарних умовах, – сказала вона.
Зоозахисники б’ють тривогу
У той же час у всьому світі, на всеукраїнському та міському рівні зоозахисники попереджають та закликають громадськість замислитись над своїми діями і не бути байдужими до споживацького ставлення до тварин. Запорізька зоозахисниця Олеся Кулик виступає проти контактних зоопарків.
– Контактні зоопарки – це пережиток минулого, приклад свідомого та несвідомого бажання споглядати тих, кого принижують і залишають безправними. У подібних закладах немає достатнього простору для життя, немає свіжого повітря, немає нормального харчування. Тварини там – витратний матеріал. Особливо влітку, коли на вході у зоопарк продають квитки люди з напівмертвими шиншилами, голубами, тхорами. І це все відбувається протягом дня, на сонці, без води і їжі. У результаті: «вантаж 200» в сміття, а наступний, свіжий, вже куплений. Найгірше в контактних зоопарках – це, звичайно ж, мами і діти, які замість щеплення доброти і розповіді про те, що у тварин є права і почуття, кажуть – робіть з ними що хочете: грайтесь, цілуйте. Але тварини не іграшка, після таких ігор вони вмирають.
Олеся Кулік зазначає, що у Європі ситуація інша. На сьогоднішній день силами зоозахисників закриті багато закладів, які пропагували споживацьке ставлення до всього живого.
Зоопарки є, але в кращому вигляді. У Німеччині це вольєри з тваринами, які можуть підійти, а можуть не підходити. У той же час є клітини з мавпами, птахами. У Польщі клітки практично прибрані. А чи є така перспектива в Україні?
– Практично три роки нас чують, вводяться в дію нові закони, закриваються дельфінарії, забороняються пересувні цирки-шапіто, – говорить Олеся Кулик. – Закриття контактних зоопарків згодом, вважаю, обов’язковим. Перспектива – реабілітаційні центри для диких тварин і птахів – це єдиний вірний шлях. Там дорослим і дітям розповідають про турботу і відповідальність, показують тварин, не турбуючи їх. За таких умов тварини будуть у безпеці.
Як зазначає Наталія Вишневська, зоозахисник ГО «Національний екологічний центр України», в українському законодавстві діяльність таких зоопарків чітко не регулюється.
– З впевненістю можна вважати, що контактні зоопарки – це дуже жорстокий вид поводження з тваринами, бо тисячі погладжувань будь-якої дикої тварини призводить до серйозних порушень її здоров’я та психіки. По суті, це спосіб мучення за ширмою гуманного спілкування дітей з тваринами. Має бути пряма заборона на створення та діяльність контактних зоопарків. Притягнути до відповідальності власників – практично не можливо, бо довести, що тварини «стресують» згідно наших норм адміністративного, кримінального кодексу та навіть «Закону про захист тварин» неможливо. В Україні немає судово-ветеринарної експертизи, немає можливості законно довести, що утримання тварин у таких місцях приводять до захворювань, стресів, що це один з видів жорстокого поводження, – сказала вона.
А поки проблему вирішують, що можемо зробити ми, звичайні громадяни? На відміну від беззахисних тварин, нам дуже пощастило: в нас є вибір йти чи не йти у зоопарк. Тому необхідно відповідально підходити до вибору закладу, щоб не стати на бік тих, хто утримує тварин лише заради наживи.
