Проблема загибелі бджіл стала актуальною по всій Україні в останні кілька років

Серед причин основною називають використання токсичних препаратів аграріями. Спілка пасічників України та Гільдія медоварів України звернулись до керівництва держави із проханням вирішити ситуацію і заборонити ввезення в Україну 60 найбільш небезпечних високотоксичних препаратів.

Ще у грудні 2019 року було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва», але парламент не зробив жодного кроку для його ухвалення. І навесні цього року все повторилося знов – з початку весняно-польових робіт в Україні почали масово гинути бджоли.

Пасічники впевнені, що це пов’язано з використанням аграріями високотоксичних пестицидів, а часто і заборонених в Україні препаратів. Цього разу у своєму зверненні до влади бджолярі погрожують вдатися до екстремального протесту.ginut-bdzholi-fermeri

«В результаті бездіяльності державних інституцій, зобов’язаних забезпечити виконання Конституції України та охороняти довкілля від діяльності аграріїв, які використовують токсичні ЗЗР і своїми діями призводять до масового отруєння бджіл, у суспільстві створилась напружена ситуація, яка може призвести до широкомасштабних акцій протесту», – йдеться у листі.

Мед – це скарб

Бджоляр Віталій Кривошейкін вважає, що коїться справжнє лихо: бджіл другий рiк поспіль масово труять своїми діями аграрії, які не хочуть навіть зрозуміти, що бджола дає їм самим плюс до урожаю, запилюючи сільськогосподарські культури.

– На сьогодні по всій Україні отруєні бджоли, i нікому немає діла до цієї проблеми. Бджола є індикатором нашої екології. Аграрії, вносячи заборонені пестициди, не лише вбивають бджолу, птаха, але й рибу, оскільки після проливних дощів все зноситься з полів у водойми. Потім ми дивуємося: чому така висока кількість онкологічних захворювань в Україні, адже зараз у кожній родині знають, що таке рак. Наші акції протесту у Києві – а їх було декілька – нічого не дали. На бджолярів не звертають уваги. Ми несемо колосальні збитки, – розповідає він.

За його словами, нині багато молодих людей працюють у бджільництві на своїй рідній землі, але отрута зводить до нуля їхню працю.

– Коли йдеться суто про пестициди та їхній можливий вплив на бджіл, в Україні існує достатньо державних органів, які мають повноваження їх контролювати. Інша справа – наскільки ефективним є цей контроль. Одне з можливих вирішень проблеми – гармонізація українського законодавства з європейським. Це означатиме заборону найбільш токсичних засобів захисту рослин в Україні, – зазначає Віталій Кривошейкін.ginut-bdzholi

Таврійський державний агротехнологічний університет отримав ліцензію на навчання робітничій професії «бджоляр» і з вересня 2018 року розпочав підготовку фахівців за різними формами навчання.

Бджільництво в Україні треба рятувати негайно, вважає директор і засновник підприємства «Укрбджолпром» запоріжанка Ольга Клічко.

– Я впевнена, що мед по праву може бути еквівалентом золотого запасу країни, – каже Ольга. – Образно кажучи, якщо завтра потоп, що ви візьмете з собою? Злиток золота або продукт, який роками зберігає свої властивості і може замінити на якийсь час абсолютно всі продукти, і завдяки якому можна вижити?

Вона розповіла, що з експорту меду Україна на 3 місці у світі. З одного боку, це радує, а з іншого – засмучує, тому що відсутність попиту у себе в країні змушує бджоляра знижати ціну і продавати свій мед на експорт.

– Якби українці у своєму раціоні цукерки замінили медом, то таким чином вирішили б безліч проблем зі здоров’ям. Ба більше, людина, з’їдаючи 20 г меду на день, робить внесок в екосистему планети. І це не пусті слова. Одна чайна ложка меду (20 г) дорівнює життю однієї бджоли. Це все, що вона збирає за час свого існування, – розповіла жінка-бджоляр.

Ольга Клічко мріє, що колись станеться диво, і керівники промислових підприємств міста раптом проявлять свідомість і почнуть роздавати своїм робочим нарівні з молоком стіки з 20 г меду щодня.

– Ефект був би грандіозний, – запевняє вона. – Це значно скоротило б кількість днів, які працівники підприємств проводять на лікарняному. Адже мед – це найкращі вітаміни. Він очищає організм, зміцнює імунітет і заспокоює нервову систему.

Бджолярі та влада вийшли на онлайн-діалог

Взаємодію пасічників з аграріями та органами місцевої влади з питань мінімізації кількості випадків, пов’язаних із загибеллю бджіл, розглянули учасники онлайн-семінару, який пройшов 8 травня. Семінар відбувся за участю заступника директора Департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Андрія Кравченка.

Від Запорізької області в роботі семінару взяли участь заступник голови облдержадміністрації В’ячеслав Дзятківський, представники Департаменту агропромислового розвитку та захисту довкілля облдержадміністрації, Головного управління Держпродспоживслужби, Запорізького благодійного товариства бджолярів, Запорізької обласної спілки пасічників та спілки пасічників «Таврійський мед», представники органів місцевої влади, пасічники, аграрії з Пологівського, Бердянського, Михайлівського, Мелітопольського районів.

Загалом участь у навчанні взяли понад 80 учасників.

Головним питанням семінару було запобігання отруєнню бджіл у нашому регіоні та їхнього максимального збереження під час обробки медоносних рослин та садів агрохімікатами.

Андрій Кравченко наголосив на обов’язковому та своєчасному повідомленні пасічників сільгосптоваровиробниками про застосування ними хімічних засобів захисту рослин.

Вкотре йшлося про необхідність застосування електронного інструменту «ГРАНД ЕКСПЕРТ» – системи моніторингу процесу хімічної обробки рослин, яка дозволяє миттєво й безкоштовно оповістити бджолярів про планову обробку рослин.

Крім того, було наголошено про обов’язкову реєстрацію пасік у місцях їх розташування для запобігання отруєння бджіл.

Україна щорічно виробляє приблизно 70 тис. тонн меду. При цьому влада вважає, що до цього залучено приблизно 400 тис. бджолярів. Таким чином, під час збору меду на одного бджоляра припадає десь приблизно 175 кг. Якщо рахувати, що кожен бджоляр декларує 4 бджолосім’ї в обслуговуванні і приблизно збір меду 40 кг з кожної з них, то за такими розрахунками в Україні зараз приблизно 1 млн 750 тис. бджолосімей.

Читайте також: В Україні стрімко змінюється клімат