Земельна реформа є однією з ключових у програмі економічних перетворень Президента та Уряду України. Трансформації у сфері земельних відносин розпочалися разом з незалежністю України і тривають уже понад 20 років, але, на жаль, досі багато проблем так і залишилось невирішеними.
Президент України поставив перед Урядом завдання нарешті завершити земельну реформу і вирішити багато наболілих питань у цій важливій сфері, пріоритетними серед яких є:
– створення земельного кадастру;
– розмежування земель державної та комунальної власності;
– інвентаризація земель;
– встановлення меж населених пунктів;
– введення комфортного обслуговування громадян з реєстрації і видачі державних актів.
Завершальним етапом земельної реформи стане зняття мораторію і введення ринку земель сільськогосподарського призначення. Протягом останнього року реалізація земельної реформи активізувалася.
У липні минулого року вперше в історії України прийнято Закон “Про Державний земельний кадастр”, який вступає в силу з 1 січня 2013 року. Досі в Україні не було єдиної бази даних про землю, кадастр вівся на папері, врізнобій, що за умов непрозорості породжувало масу зловживань.
Віднині кадастр – це єдина геоінформаційна база даних про абсолютно усі ділянки країни. Всі відомості тепер зберігаються в єдиному місці, в електронному вигляді і в єдиному форматі. Це революційний крок на шляху до цивілізованого суспільства. У рамках цього закону зараз розробляється надсучасне програмне забезпечення для кадастрово-реєстраційної системи. Україна одна з останніх країн в цивілізованому світі, яка впроваджує автоматизовану систему кадастру. Тому Держземагентство має шанс на основі передового світового досвіду та новітніх хай-тек розробок створити одну з найсучасніших систем.
Відповідно до завдань, визначених Національним планом дій на 2011–2012 та Планом дій з проведення земельної реформи і створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення реалізовано низку заходів в рамках земельної реформи.
Зокрема, в нормативно-правовому забезпеченні вперше за два десятиліття проведення земельної реформи було прийнято ряд законів, які покликані врегулювати ключові питання реформи, а саме:
– Закон “Про державний земельний кадастр”.
– Прийнято довгоочікувані зміни до Земельного кодексу щодо розблокування аукціонів земель державної та комунальної власності.
– Закон щодо спрощення процедури встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць.
– Закон про розмежування земель державної та комунальної власності (потребує подальшого доопрацювання).
– Розроблено та прийнято в першому читанні Законопроект 9001 “Про ринок земель”.
Економічна вигода та практичний зиск для громадян від активізації нормотворчої діяльності очевидні. Майже за 10 років розмежовано менше одного відсотка земель. Це пов’язано з тим, що нині діюча процедура є складною і, крім того, надзвичайно вартісною. Вона потребує понад 2,5 млрд бюджетних коштів. Нова процедура розмежує землі одномоментно з прийняттям закону і заощадить мільярди гривень. Пропонується визнати комунальними всі землі в межах населеного пункту, крім приватної землі, і ділянок, на яких знаходяться державні об’єкти. І навпаки.
Крім того, для сільських населених пунктів, стосовно визначення меж, знижується рівень прийняття рішення з обласної до районної ради. А у тих випадках, коли межі сіл не змінюються відповідно до проведених ще на початку 90-х років проектів формування територій, можна буде закріпити межі без розробки генерального плану, заощадивши сільраді кількасот тисяч гривень.
Ухвалення Закону України “Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо порядку проведення земельних торгів)” окрім істотного збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, дозволить покращити стан земельних відносин та надасть їм більшої прозорості, відкритості та кардинально зменшить рівень корупційних проявів у процесі розпорядження землями державної та комунальної власності. Фахівці земельного відомства розробили уніфіковані зрозумілі і прозорі правила проведення земельних аукціонів, що, з одного боку, дасть змогу сформулювати конкурентно справедливу ціну, а з іншого – залучити інвесторів. За попередніми підрахунками вже цього року бюджети різних рівнів зможуть отримати кілька мільярдів гривень у результаті проведення прозорих торгів, що унеможливить застосування сірих схем та зведе нанівець корупцію у цій сфері.
Відповідно до пункту 15 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України мораторій на продаж сільськогосподарських земель буде знято після набрання чинності законом про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року.
Законопроект “Про ринок земель” (реєстр. № 9001-д) Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин підготовлено до другого читання та здано на розгляд Верховній Раді України 25.04.2012 із запропонованим рішенням – рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект у другому читанні.
Зняття мораторію та запровадження вільного ринку сільськогосподарських земель, передусім, повертає селянам їх конституційне право розпоряджатися своїм майном.
Набуття чинності законом про ринок земель дасть змогу власникам паїв використовувати їх як капітал. Вони зможуть як самостійно працювати на землі, отримавши під заставу свого паю грошовий ресурс, так і здати землю в оренду, продати, подарувати або передати в спадщину, тобто бути повноправним господарем.
Крім того, громадяни зможуть набувати у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах встановлених законом максимальних норм.
Прийняття закону про ринок земель дасть змогу припинити незаконне використання сільськогосподарських земель (землі відумерлої спадщини, не витребувані паї) без належних правових підстав, оскільки такі землі перейдуть у власність держави.
Запровадження вільного ринку сільськогосподарської землі дозволить вивести його “з тіні” та підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва шляхом виключення спекулятивних операцій на ринку сільськогосподарських земель через встановлення високої ставки державного мита (100 відсотків від нормативної грошової оцінки) при перепродажі сільськогосподарських земель у перші три роки з моменту їх придбання.
Включення сільськогосподарських земель в економічний обіг дасть змогу отримати додаткові кошти в бюджети різних рівнів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, від операцій з їх продажу (державного мита), а також підвищити інвестиційну привабливість аграрного сектора України.
Основна перевага законопроекту “Про ринок земель” полягає в тому, що він не погіршує становище жодного з суб’єктів земельних відносин в аграрному секторі, а в більшості – надає нові можливості для економічного зростання:
Селяни, як уже зазначалося, зможуть реалізувати своє конституційне право вільно розпоряджатися своєю власністю.
Фермери отримають можливість купувати у власність сільськогосподарські землі, що знаходяться у їх користуванні.
Юридичним особам – великим орендарям і товаровиробникам держава на законодавчому рівні гарантує непорушність існуючих орендних відносин при відкритті ринку землі. Жоден договір оренди землі не може бути розірваним до закінчення його терміну дії ні автоматично, ні в односторонньому порядку власником у зв’язку з його бажанням продати пай.
Прийняття Закону України “Про ринок земель” відкриє доступ до дешевих кредитів Державного земельного банку. Дешевий ресурс банку забезпечать ринкові операції із землею (продаж, передача в оренду, оренда земель).
Стосовно розширення впливу великих агрохолдингів слід зазначити, що держава визначилася, що землею має володіти народ України, а не кілька сімей латифундистів. Це питання забезпечення земельного суверенітету і національної безпеки.
Тому проектом з кола набувачів у власність земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виключено іноземців та юридичних осіб.
Для уникнення монопольного становища на ринку оренди сільськогосподарських земель законопроектом “Про ринок земель” вводиться обмеження по площі орендованих земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи, не може перевищувати 10 відсотків площі сільськогосподарських угідь на території району та 100 тисяч гектарів площі сільськогосподарських угідь на території України.
Прес-служба Держземагентства