Динамічна рівновага атмосфери в системі взаємопов’язаних і взаємообумовлених складових Землі порушується господарською діяльністю людей. І для атмосфери сьогодні характерний ряд проблем, вирішення яких потребує планетарних цілеспрямованих програм і рішень.
Однією з форм охорони навколишнього середовища є заповідна справа – комплекс заходів, спрямованих на збереження унікальних та типових ландшафтів чи окремих природних об’єктів (видів рослинного і тваринного світу, насамперед рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення і занесених до Червоної книги, геологічних утворень, водойм тощо) у наукових, природоохоронних цілях. Заповідник – територія (акваторія), виділена з метою збереження у природному стані типових або унікальних природних комплексів з усією сукупністю інших компонентів, вивчення природного ходу процесів і явищ, що відбуваються в них, та розробки наукових основ охорони природи.
Історія заповідної справи в Україні бере початок із часів Київської Русі (зокрема, “Руська правда” Ярослава Мудрого), коли здійснювалися перші спроби виділення територій, у межах яких суворо регламентувалися мисливство, рубка лісу, рибальство та інша господарська діяльність.
Як повідомив перший заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Ємельяненко, нині на території регіону створено 314 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 122 тисячі гектарів, з них 23 – загальнодержавного значення та 291 – місцевого значення. Відсоток заповідності області становить 4,49. В той час як у середньому по Україні цей показник складає 5,7 відсотка.
– На сьогодні держава поставила перед нами завдання збільшити заповідність області до 2015 року до 8 відсотків від загальної площі території. У зв’язку з цим затверджено склад нової робочої групи з цього питання, райдержадміністрації також отримали відповідні доручення.
– Разом з тим, як свідчить статистика, не всі відповідальні посадовці поставилися сумлінно до виконання завдання, – зауважив Віктор Ємельяненко.
Конкретні заходи щодо подальшого збільшення площі природно-заповідного фонду вжиті лише Пологівською, Приазовською та Гуляйпільською райдержадміністраціями.
Крім того, пропозиції щодо збільшення заповідності району надані Бердянською, Великобілозерською, Веселівською, Куйбишевською, Розівською, Токмацькою РДА.
Керівники Михайлівської, Запорізької, Вільнянської, Новомиколаївської, Оріхівської та Кам’янсько-Дніпровської районних державних адміністрацій вважають, що в них відсутні території під заповідні зони.
Є проблеми і з встановленням у натурі меж об’єктів природно-заповідного фонду. Так, у Чернігівському, Новомиколаївському, Розівському, Запорізькому, Токмацькому, Вільнянському районах така робота взагалі не проводиться. З 2010 року на встановлення меж у місцевих бюджетах не було передбачено ані копійки.
На 2013 рік надійшли запити на фінансування з обласного екофонду на встановлення меж лише від дев’яти районів.
Між тим, потенціал для збільшення природно-заповідного фонду область має. Приміром, на території Приморського району буде створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Приморський”. У Вільнянському районі обговорюються можливості створення ландшафтного заказника місцевого значення “Осокорівський”.
– Маємо активізувати роботу зі збільшення заповідних територій вже зараз, а не чекати 2015 року. Спільними зусиллями райдержадміністрацій, управління Держкомзему та управління лісового та мисливського господарства виконати це завдання цілком реально, – резюмував перший заступник голови ОДА Віктор Ємельяненко.
