З 29 червня по 19 липня 2016 р. середньовічний загін археологічної експедиції ЗНУ продовжив дослідження золотоординського поселення Мечеть-Могила, розташованого поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області. Роботи велися в рамках навчальної польової археологічної практики студентами I курсу історичного факультету, у складі 10 осіб.

Поселення Мечеть-Могила розташоване на території локального підвищення – Юрківської гори, на мису, утвореному відрогами балок Московської і Шаврової, що виходять до лівого берега р. Конка. За писемними і картографічними даними, с. Юрківка виникло на місці стародавнього міста, а сам населений пункт до 1862 р. носив назву Аул. В ході вивчення джерельної бази і археологічних досліджень з’ясувалося, що пам’ятка є лівобережною частиною великого міста, що розкинулося по обидва боки річки Конка (Кінська, Кінські Води). У науковій літературі цей унікальний об’єкт отримав назву городище Кінські Води, місто виникло у другій чверті XIV ст. в межах державного утворення Золота Орда.

IMG_0700Впродовж археологічних робіт 2016 року експедицією ЗНУ досліджувалася центральна частина культового спорудження на лівобережному поселенні. Учасники дослідили 64 м2 на глибину до 2,3 м. Зруйнований культурний шар мав потужність 2,2-2,25 м, в ньому виявили мозаїчні різнокольорові кашинні вироби – профільовану цеглу, геометричні плитки, мозаїчні панно, орнаментальні традиції яких характерні для суспільних будівель столиці Золотої Орди – міста Сарай-Бату на Нижній Волзі та мають перські, середньо- і малоазійські (сельджуцькі) витоки. Такими орнаментами прикрашали культові споруди – мечеті, або мавзолеї визначних осіб.

В центральній частині будівлі розчистили поховальний майданчик розмірами 6х8 м, долівка якого була вимощена квадратною цеглою, скріпленою за допомогою гіпсового розчину. В центрі дослідники відкрили поховання дорослої людини, здійснене в цегляному склепі. Небіжчик, за мусульманськими канонами, був зорієнтований головою на захід. Залишки дерева і залізних скоб свідчили про те, що поховання здійснили в гробовищі. Верхня частина склепіння була зруйнована в давні часи. Вірогідно, грабіжники намагались знайти в похованні якісь цінні речі. У північно-східній частині майданчика цього року відкрили другий цегляний склеп, в якому було поховано дитину. Як і поховання дорослого, дитяче погребіння також здійснювали за мусульманським обрядом. Для спорудження склепу, окрім цегли, застосовувалось каміння вапняку.

Поховальний майданчик обмежувався по периметру глибокою траншеєю, шириною до 2 м. Траншея відокремлювала поховання від решти споруди. Такі будівельні традиції характерні для мусульманських пам’яток Нижнього Поволжя і Кримського півострова золотоординського періоду. На теренах Запорізької області цегляні склепи такого типу у спорудах досліджені вперше.

Микола Єльников,

викладач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЗНУ