Запорізькі правозахисники перевірили якість послуг тестування на ВІЛ в регіоні. Відповідне дослідження провів благодійний фонд «Гендер Зед» за підтримки Європейської коаліції з чоловічого здоров’я (ECOM).
За чотири місяці «таємні пацієнти» відвідали заклади охорони здоров’я, неурядові організації та кабінети довіри, що пропонують послугу тестування на ВІЛ. Завданням «пацієнтів» під час прийому було не тільки оцінити якість та повноту консультації чи правильність проведення процесу тестування, а й під час розмови ненароком заявити чи згадати про свою гомосексуальність для того, щоб подивитися, чи зміниться відношення до пацієнта та чи буде спеціаліст у подальшій консультації враховувати особливості пацієнта.
Всього «таємні пацієнти» відвідали 92 медичні заклади — як у місті, так і в області. Але пройти тестування на ВІЛ вдалося лише в 37 лікарнях — хоча, в теорії, профільні фахівці з цього питання повинні бути в кожній. 55 медичних установ відмовили у тестуванні. Найчастіше — посилаючись на те, що не практикують таку процедуру, або ж перенаправляючи до місцевого СНІД-центру, або в платні кабінети. Нагадаємо, що в Україні тестування на ВІЛ у державних медзакладах є безкоштовним.
У разі, якщо пацієнт все ж потрапив на прийом до лікаря, більшість медиків доброзичливо або нейтрально реагували на камінг-аут (46 медичних установ). Хоча все ж деякі показували необізнаність в темі ВІЛ. Наприклад, в одній лікарні заявили, що тест на ВІЛ може бути «фальшивим» чи «хибно-позитивним», незважаючи на те, що дослідження продемонстрували дуже низький відсоток помилкових результатів. В іншій лікарні на питання, як передається ВІЛ, лікар відповів, що це може статися при зіткненні шкіри «наприклад, якщо буде тертя сідницями». Тому варто нагадати, що ВІЛ-інфекція може передатися винятково під час незахищеного, тобто без презерватива, статевого контакту, через нестерильні інструменти, наприклад, користування одним шприцом, від матері до дитини під час вагітності, пологів або грудного годування. Досить для інфікування вірусу може міститися тільки в трьох рідинах: спермі, крові і грудному молоці.
Також під час дослідження зафіксовано 5 випадків, коли лікарі вимагали гроші за шприци та рукавички. А в одному медичному закладі заявили, що вартість процедури тестування — від 100 до 300 гривень. «Після того, як я відмовився платити, в приймальні головного лікаря запропонували написати заяву для тестування на ВІЛ і тільки тоді провели процедуру. На жаль, її якість виявилася незадовільною», — розповів один з «таємних пацієнтів» дослідження.
Також під час проведення круглого столу нагородили представників медичних установ, які показали найкращі результати. Переможцями проекту стали:
– КДМ  КУ «Дитяча лікарня N1», м. Запоріжжя;
– КДМ  КУ «Запорізька міська багатопрофільна дитяча лікарня № 5»;
– КДМ  КУ «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗОР;
– КДМ Бердянський ЦПМСД;
– КЗ «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1»;
– КЗ «Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 5»;
– КП «Приморська центральна районна лікарня» ПРРЗО;
– КУ «Пологівська центральна районна лікарня» ПРР;
– Запорізький протитуберкульозний диспансер №1».
«Для нас дуже важливо, що фонд «Гендер Зед» зміг втілити в життя цей проект. На жаль, гомофобія серед лікарів досі залишається великою проблемою. Але ми будемо намагатися змінити цю ситуацію. Право на здоров’я – одне з базових для людини, тому кожен і кожна з нас має отримувати якісне медичне обслуговування», — зазначив спеціаліст із правових питань Європейської коаліції з чоловічого здоров’я (ECOM) Юрій Йорський.
Як відзначають організатори, дослідження стало пілотним для всієї України. Наша країна продовжує займати одне з перших місць в Центральній Європі і Східній Азії за темпами поширення ВІЛ. Це відноситься як до ключових груп (споживачів наркотиків, працівників(-ць) комерційного сексу та чоловіків, які практикують секс з чоловіками), так і до загального населення.