Напередодні Дня соціального працівника найкращих представників цієї професії вітав у мерії міський голова Володимир Буряк.

– Кожен день ви надаєте допомогу людям. Міська влада зі свого боку робить все можливе, щоб створити вам комфортні умови для вашої праці. Упевнений, що ми і далі будемо спільно працювати, щоб у нас в місті були найкращі показники в сфері соціального захисту, найкраще ставлення до людей, – сказав Володимир Буряк.

В Запоріжжі в міських службах, пов’язаних зі сферою соціального захисту, працюють більше 1000 осіб. Це люди, через серця яких кожного дня проходять життєві історії, сповнені болем. Знедолені, малозабезпечені запоріжці знаходять розуміння і співчуття в управлінні соціального захисту населення міської ради, управлінні праці та соціального захисту по районах міста, міському територіальному центрі соціального обслуговування, міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службі (управлінні) у справах дітей міської ради. Там вони отримують різні види державної допомоги.

Як розповіла начальник управління соціального захисту населення міської ради Ольга Полковникова, в Запоріжжі проживає понад 210 тисяч громадян пільгових категорій.

– 40 тисяч осіб отримують різні види державної соціальної допомоги. Більше 140 тисяч запоріжців зараз є одержувачами житлових субсидій, – зазначила вона.

У міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді створено і успішно працює сімейний клуб для учасників АТО і членів їх сімей.

Під опікою служби (управління) у справах дітей міської ради перебуває півтори тисячі дітей різних категорій.

Ольга Полковникова нагадала, що в Запоріжжі діє унікальна міська комплексна програма соціального захисту населення, яка прийнята на додаток до державних соціальних програм та фінансується з міського бюджету. Згідно неї у 2017 році виплачується 31 цільова виплата і вже 9,5 тисяч запоріжців отримали матеріальну допомогу.

– В цьому році за дорученням міського голови Володимира Буряка представникам деяких пільгових категорій розмір виплат, був збільшений до тисячі гривень.

Перелік послуг, що надає соціальна служба запоріжцям, весь час розширюється. Зокрема в міському територіальному центі соціального обслуговування з’явилася можливість прати постільну білизну літнім самотнім людям, які є підопічними центру.

У складі Запорізького міського територіального центру соціального обслуговування працює вісім відділень соціальної допомоги за місцем проживання, шість відділень денного перебування, сім відділень соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.

Задля покращення умов, у яких виконують свої професійні обов’язки соцпрацівники, на оновлення матеріально-технічної бази закладів соціальної сфери, проведення ремонтів, закупівлю комп’ютерної техніки з міського бюджету виділяються немалі кошти. У районних управліннях праці та соціального захисту створюється система електронної черги, що дозволяє підвищити якість обслуговування відвідувачів. Там, де впроваджено цю систему, відвідувачі довше 15 хвилин не затримуються.

Представники Запорізької обласної організації профспілок працівників соціальної сфери висловили подяку міській владі за створення належних умов для роботи міських підрозділів соціального захисту населення.

Міський голова Володимир Буряк теж подякував працівникам соціальної сфери за натхненну працю.

– Дякую вам за роботу, яку ви виконуєте. Запоріжці бачать її результати і теж дякують вам. Однак в наступному році, якщо місцевим бюджетам буде передано фінансування пільг з оплати послуг ЖКГ, ваші обов’язки можуть ще більше розширитися. Але знаю, що серед вас немає випадкових людей. В цю професію йдуть люди з великим серцем, – сказав міський голова.

Кращі працівники соціальної сфери Запоріжжя були нагороджені Почесними грамотами виконавчого комітету Запорізької міської ради.

«ЗС» поспілкувалася із тими, кого відзначив міський голова.

Вже четвертий рік в Дніпровському відділенні реабілітації дітей з інвалідністю працює психолог Ірина Щербіна.

Каже, що привела її туди любов до дітей і зокрема співчуття до інвалідів, яким приділяється дуже мало уваги в нашій країні.

– Я працювала психологом на Запорізькій митниці. Потім мене зацікавила робота з дітьми-інвалідами, як новий вид діяльності, – розповідає Ірина Щербіна. – Скажу відверто, так різко змінила напрямок діяльності тому, що мені захотілося більшого на якомусь духовному рівні. Захотілося отримати нові знання і дати свою допомогу соціуму.

Коли я вперше побачила цих діток, у мене на душі стало тепло-тепло. В них були такі добі оченята, що чекали на допомогу…

Ірина Щербіна розповіла, що працює з маленькими дітьми, яким виповнилося 2-3 роки. Діагнози такі, як аутизм, синдром Дауна, ДЦП, ставлять пізно, тому треба з дітьми працювати інтенсивно, поки їм не виповниться 6 років.

– Дніпровському відділенні реабілітації є чим пишатися. В нас вже є перемоги. Наприклад, дівчинка з таким неврологічним розладом, як ехолалія (автоматичне, не контрольоване, повторення дитиною чужих слів, повних фраз або їх частин – Авт.), яку не брали в жоден дитсадок тому, що вона не вміла контактувати з оточуючими, зараз навчається в звичайній школі, в звичайному класі і спілкується з однолітками. Нещодавно її бабуся радувалася – дівчинка її запитала: «А чому вітер шумить?». Це дуже велика перемога.

Людмила Чешко теж не відразу стала соціальним працівником. Закінчивши Запорізький педагогічний інститут в 1982 році, вона декілька років працювала вчителем історії в школі №2. Потім за чоловіком-війсковим їздила різними містами. Після декретної відпустки в школі не знайшлося їй місця, так доля її закинула в соціальну службу.

– Це та ж робота з людьми. І з дітьми у тому числі, – каже Людмила Чешко.

Зараз вона працює головним спеціалістом відділу прийому громадян Олександрівського управління праці та соціального захисту.

Цей відділ – лице управління, адже сюди першим ділом приходять всі відвідувачі. І за субсидією, і за пільгами, і за різними державними допомогами.

Людмила Чешко зізналася, що всі працівниці, як кажуть, несуть свою роботу додому. Адже як викинеш із голови та серця ті жахливі історії, які іноді випадають на долю людей. Жінка каже, що вона й інші співробітниці часто приносять їжу та одяг своїх дітей та онуків, щоб віддати його відвідувачам.

– Багаті люди до нас в управління не приходять, іноді за допомогою на народження дітей. В основному малозабезпечені, знедолені, інваліди, – каже Людмила Чешко. – На жаль, в останні роки нужденних людей стало набагато більше, раніше стільки не було. Дуже багато стало матерів-одиначок, дітей з інвалідністю, людей із загальною інвалідністю, у яких немає стажу роботи, і вони не мають права на пенсію. Ми їм виплачуємо соціальну допомогу.

Найбільше вразило за всі роки роботи Людмилу Чешко жінки з малими дітьми, що в 2014 році приїздили із Донецької та Луганської області.