Саме ці слова написані на пам’ятнику, що відкрили вчора в сквері Прикордонників. Він був задуманий давно, ще в часи мера Євгена Карташова, але споруджений до дня, у який тоді, сімдесят один рік назад, почалася Велика Вітчизняна війна і коли саме прикордонні війська першими встали на захист своєї Батьківщини. (До речі, майже 90 відсотків їх в часи війни зникли безвісти).
– Знайдуться люди, – говорив на врочистому відкритті губернатор Олександр Пеклушенко, – які скажуть: “А навіщо це пам’ятати, адже пройшло більше сімдесяти років після війни?”. Про це потрібно пам’ятати. Тому що народ, який не пам’ятає страшного минулого, очікує страшне майбутнє.
У парку була хвилина мовчання, що проводилася в цей час по всій країні, збройовий салют, військова пісня, було присутнє керівництво області, мер міста Олександр Сін та інші місцеві керівники, була техніка воєнних часів, і, звичайно, зібралися ті, кому пощастило бути прикордонниками. Старі, з орденами і медалями на грудях та молоді хлопці в зелених кашкетах.
До цього дня підготували сам парк. Його переробили повністю, про що я знаю точно, тому що живу поруч і в старому парку бував частенько. І бачив, як його перетворювали – це обійшлося в мільйон гривень – як здорово працювали люди в цю моторошну спеку. Та що там говорити: робітники працювали всю ніч перед цим урочистим відкриттям. Так що прикордонникам буде, де відзначати своє свято. І не тільки їм…
Фото Володимира ШЕРЕМЕТА
