У Великдень до козацького храму на Хортиці прийшло багато запоріжців, щоб помолитися за мир у країні та благополуччя своїх родин. Серед пасхальних кошиків городян, які освячував Єпископ Запорізький і Мелітопольський УПЦ КП Фотій, були й великодні паски та крашанки патріотичного синього та жовтого кольору для військовослужбовців, що зараз проходять лікування в Запорізькому військовому шпиталі. Такі святкові смаколики для бійців підготувала громадська організація підприємців «Протект».

  • Передайте хлопцям, що ми молимося, щоб вони повернулися живими та здоровими і з виконаним завданням. Ми молимося за перемогу, за мир, але справедливий мир в нашій державі, – сказав, освячуючи гостинці бійцям, архієрей Фотій.

Вже декілька років поспіль президент громадської організації «Протект», депутат міської ради Олександр Кобзарюк на всі свята навідується із подарунками до бійців у шпиталь. З 2014 року і як волонтер, і як депутат, він опікується Запорізьким військовим шпиталем і допомагає його пацієнтам по першому ж проханню. Наприклад, завдяки фінансовій допомозі Олександра Кобзарюка було відремонтовано головний вхід у будівлю шпиталю, сходи, лабораторне відділення.

  • Ми знов зібрали, спекли й пофарбували, і їдемо у військовий шпиталь, де на нас уже чекають бійці, – розповідає Олександр Кобзарюк. – Більшість з хлопців не місцеві, тому в цей святковий день до них навряд чи прийдуть родичі та друзі. Отже ми хочемо подарувати їм частинку домашнього тепла та щире людське спілкування. Я багато разів як волонтер був на передовій, тому знаю, бійцям важливо знати, що про них пам’ятають, що їм вдячні за спокій і тишу, які ми маємо в своєму місті завдяки тому, що вони там ризикують своїм життям.

За словами заступника начальника Запорізького військового шпиталю Олександра Тяпкина, зараз в медичному закладі на лікуванні більше 50 пацієнтів.

  • Наш шпиталь не простоює, адже тут проходять лікування не тільки військовослужбовці із зони АТО, але й солдати строкової служби із Запорізької області. Потрапляють до нас, в основному, з соматичними захворюваннями, травмами, інфекціями та нескладними пораненнями. Дехто проходить психологічну реабілітацію, – розповів він.

Розділити радість світлого Христова Воскресіння та підтримати добрим словом бійців разом із Олександром Кобзарюком приїхав до шпиталю й священик УПЦ КП ієрей Анатолій. Це не простий батюшка, а батюшка-волонтер, який у ту ж ніч після відвідин шпиталю відбув у черговий раз у зону АТО, щоб привітати з Пасхою воїнів на передовій.

  • Дорогі мої, у день Христова Воскресіння я дуже радий бачити вас, ваші очі, знати, що є такі люди, які виконують свій обов’язок, не ховаючись. Хочу передати вам подяку від простих людей, що живуть в цьому місті й завдяки вам не чують спалахів бою, гарматних пострілів, не відчувають небезпеку, – сказав, звертаючись до бійців, ієрей Анатолій. – Ці прості пасочки не просто подарунки, куплені в магазині, вони зроблені спеціально для кожного із вас. Це така маленька шана вам і наша вдячність за те, що ціною свого здоров’я й життя ви робите для всіх нас. Знайте, ви не самі, є багато людей, що пам’ятають про вас, шанують, люблять вас і допомагають. Бажаю, щоб у вашому серці Христос воскресав кожного дня, був з вами, охороняв вас і допомагав вам. Христос Воскрес!

Бійці вели себе стримано, скромно дякували за подарунки, не проявляли своїх емоцій. Те, що їм приємно й радісно, видавали лише очі, які з кожним словом священика ставали світлішими та ласкавішими. Лікарі шпиталю кажуть, що ті, хто дійсно був на передовій і бачили смерть впритул, ніколи не бувають багатослівні, рідко щось розповідають про події, які відбуваються за кордоном мирного життя. Нам теж вони називали лише своє ім’я та два-три слова про себе: «Юрій Петренко. Рік служив у полку «Азов», рік – в 95 бригаді, зараз служу в Бердянську. Отримав побутову травму лівої ноги. Зробили вже другу операцію, кажуть, що не останню».

Так сталося, що Олександр Кобзарюк став першим українським військовим волонтером у березні 2014 року. Першу поїздку із вантажем харчів та необхідних речей громадська організація «Протект» здійснила 6 березня на підводний човен «Запоріжжя».

Далі пішли незліченні поїздки в АТО. Скільки їх було, Олександр Кобзарюк не рахує, лише ті, коли був на «нулі», коли поряд стріляли, коли дійсно було страшно. Каже, що таких разів 7-8.

Отже, з 2014 року він особисто й члени громадської організації «Протект» живуть від поїздки до поїздки. За ці роки Олександр Кобзарюк возив бійцям бронежилети та каски, провізію, медикаменти, термобілизну, окрема історія – автомобілі.

Вітаючи бійців із Пасхою, волонтер сказав:

– Хочу побажати нашим воїнам, щоб у них було якомога менше приводів потрапляти до шпиталю. Хай усі будуть живі та здорові. А приїздять сюди лише як до санаторію, на відпочинок.