Сортування відходів на пластик, папір, скло, органічні матеріали та метал є традиційним явищем в більшості європейських країн. Лідирує за цим показником Швеція. З 2014 року в країні переробляється 99% усього сміття.
Щодо України, то з 1 січня 2018 року набуває сили норма Закону «Про відходи», яка забороняє будь-яке захоронення неперероблених побутових відходів. Це означає, що все сміття проходитиме процеси сортування та переробки. «Запорізька Січ» запитала мешканців міста, чи готові вони регулярно займатися сортуванням власного сміття.
Надія, 18 років, студентка, мешкає у гуртожитку:
– Якщо говорити про умови, в яких ми живемо, то я не бачу сенсу сортувати сміття. Адже усі ці маніпуляції з ним роблять для утилізації чи переробки. А в Україні переробка сміття не масове явище. Немає достатньої кількості заводів. Хоча звісно сортування сміття – це необхідність, а не просто чиясь примха. І за наявності налагодженої системи сортування було б моїм обов’язком.
Аліна Воробйова, 36 років, керівник відділу корпоративних прав:
– Усіма руками «за», але для цього у місті слід збільшити кількість контейнерів для різних видів сміття. Я неодноразово брала участь у суботниках, і розумію, що проблема зі сміттям все ще залишається актуальною. Більшість моїх знайомих також позитивно ставляться до сортування, у кого є можливість – сортують вже зараз.
Ольга, 33 роки, бухгалтер:
– Я готова, бо це може заощадити кошти, які ми сплачуємо за сортування та вивезення сміття на звалище. На сьогодні у нас сортування не поширене явище, ми на собі економії не відчуваємо, тому і не робимо.
Орина, 18 років, студентка:
– Чому б ні? Це величезний плюс для екології. В країнах Європи, наприклад, без цього зараз ніяк. У нас же сортування повинно стати перш за все корисною звичкою, треба більше долучати людей до цієї теми.
Ігор, 43 роки, водій:
– Так, готовий. Різні категорії сміття дійсно треба переробляти. Щоб його не просто відвозили на звалище, а ще й отримували з нього нові та більш дешеві матеріали.
Тетяна, 47 років, бухгалтер:
– А я вже сортую сміття. Папір – в окремий пакет, скло, пляшки – також складаю окремо. Роблю це, щоб не засмічувати і так вже постраждалу від наших відходів природу. Так буде зручніше і краще для всіх.
Дар’я, 20 років, студентка факультету іноземної філології:
– Згодна, що це потрібно, але наразі сортуванням не займаюся. В нашій країні це не актуально, адже немає необхідних умов для цього. До того ж сам процес мені здається занадто складним.
Ольга Миколаївна, 51 рік, економістка:
– Готова сортувати сміття і хочу, щоб це робили всі, а не розкидували його де заманеться. У нас як: йшов, на дорозі поставив пакет і пішов собі далі. Повинні бути якісь умови для того, щоб люди так не робили. Одразу змінити це у людський свідомості дуже складно, тому треба поступово долучати, пояснювати, намагатися зацікавити.
Віктор Олексійович, 66 років, пенсіонер
– Сортування потрібне, але я не готовий. Заняття це не дуже приємне, потребує спеціальних знань і займає багато часу. До того ж зараз вже існують спеціальні механізми, які сортують сміття майже без участі людини. Тобто, краще треба розвивати технології, це буде для всіх зручно.