Скільки написано пісень, складено віршів про кохання. Кожна людина у своєму житті переживає це почуття. Кожна жінка мріє стати нареченою, вийти заміж за коханого чоловіка. Пройтися у гарній весільній сукні, похвалитися перед подругами. Але бувають моменти, що доводиться у чомусь собі відмовляти. У такій ситуації приходять на допомогу небайдужі люди, які готові усе організувати. В рамках проекту «Кохання перемагає» багато сімей учасників АТО відсвяткували своє незабутнє весілля.

  • Мої знайомі АТОшники відмовляють собі у найпростішому. Наречена заради економії залишалася без весільної сукні. Вони швидко розписувалися і все. А потім жалкували, що у їхньому житті не було гарного вбрання, весільних фотографій. Ми розуміли, що можемо зробити для них подарунок і допомогти. Ось так і народився проект, – розповіла волонтер Олена Ярошенко.

Учасниками цього проекту стали і наші герої Іван Хащин і Інна Смаль. Молодята познайомилися в соціальній мережі.

Іван служив у 72 бригаді кулеметником. До армії чоловік пішов добровольцем у 2014 році. Його одразу ж відправили у зону АТО. Воював під Волновахою.  У 2015 році Івана контузило под Докучаєвськом,  під час мінометного обстрілу, а в госпіталі на Сумщині він проходив лікування  наслідків. Саме у госпіталі чоловік вирішив приєднатися до групи у соціальній мережі «АТОшні знайомства».DSCN0139Інна живе у Запоріжжі і працює екологом у приватній фірмі. Має десятирічну доньку Поліну. Із цікавості також вирішила зареєструватися в групі «АТОшні знайомства».

Взявши участь у конкурсі, вони познайомилися у коментарях. Після місяця телефонного спілкування Іван та Інна вирішили врешті решт зустрітися.  Інна зустрічала свого коханого на вокзалі «Запоріжжя-1».

  • Мені було дуже страшно знайомитися. Я взагалі противниця таких знайомств. Мені потрібно бачити очі, погляд людини, але ми спілкувалися по телефону і якесь почуття підказало, що ця людина –моя, – поділилася Інна.

Зустрівшись вперше на вокзалі, вони ще більше закохалися один в одного. Спочатку Іван кожні два тижні приїжджав до своєї коханої і швидко подружився з її донькою. Через два роки Іван зробив Інні на День народження несподіваний подарунок.

«Він запропонував мені вийти заміж на моє день народження (21 грудня 2016 року). Це було дуже романтично. Іван подарував каблучку і сказав промову», – поділилася Інна.DSCN0109

Поліна одразу полюбила нового батька.

  • Я добре сприйняла нового татка. Звичайно, невеличкі ревнощі були. Але в мене гарні з ним стосунки, – поділилася Поліна. – У нас є така традиція, коли татко від’їжджає у відрядження, то, повертаючись, він купляє морозиво. Сьогодні мені тато подарував кулон у знак того, що я тепер його донька.

За допомогою в організації весілля жінка звернулася до Олени Ярошенко.

  • Інна знайшла мене у Фейсбуці. Ми з нею зустрілися і все обговорили. Вона розповіла свою історію, – говорила Олена. – Ми зупинилися на виїзному розписі, додали певних моментів, щоб весілля було домашнім і затишним.

Нарешті настав день весілля. Теплиця ботанічного саду тільки сприяла створенню казкової атмосфери – навколо зелені насадження, всюди квіти і тепло, як навесні. І ось урочиста подія. Під весільний марш заходить наречений в очікуванні своєї другої половинки. У супроводі доньки, у білосніжній сукні з ніжно-блакитним українським орнаментом виходить Інна. Після батьківського благословення молодята дали один одному священну шлюбну обітницю. У цю хвилюючу мить Іван звернувся і до доньки Інни: «Я прошу тебе стати моєю донькою». Поліна одразу погодилась. Молодята обмінялися обручками в знак кохання. Поставивши підписи у свідоцтві, молодята мають одне прізвище – Хащина. Провівши усі весільні обряди настала зворушлива мить – перший танок молодят. Він сповнений щастя, пристрасті,  кохання. Рідні із захопленням спостерігали.

Після привітальних слів від батьків та друзів найближчих, у молодят розпочалася святкова фотосесія серед рослин ботанічного саду.

Зазначимо, що в  рамках проекту усі бажаючі приносять свої весільні сукні. Відгукуються  візажисти, дизайнери, звукорежисери, фото і відео оператори. Кожен, хто бажає допомогти в організаціях весіль на волонтерській основі, можуть звертатися до Олени Ярошенко.