Коли Україна і весь світ відзначають Шевченків ювілей, вінок шани Кобзарю складає і Хортиця, яку Шевченко відвідав особисто влітку 1843 року, прагнучи побачити тут осередок козацької вольності. Так, минулого четверга у Національному заповіднику “Хортиця” пройшов тематичний захід, присвячений 200-річчю Тараса Шевченка.

До 200-річчя Кобзаря колектив Національного заповідника готувався не один рік. Ще у 2010 році співробітники “Хортиці” взяли участь у Всеукраїнському з’їзді музейних працівників, присвяченому підготовці закладів культури до Шевченкового ювілею, що проводився на Черкащині, в Шевченковім краї.
Свого часу, прагнучи побачити на Хортиці осередок козацької вольниці, Великий Тарас оспівав її у своїх творах “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Іржавець”, “Нащо мені женитись…” і, звичайно, “Реве та стогне Дніпр широкий”. І якщо Шевченко показав велич Дніпра своїм довершеним словом, то пісенно його возвеличили, виконавши Шевченковий “Реве та стогне Дніпр широкий”, учасники народного ансамблю “Пернач”.
На Шевченківських читаннях того дня звучали безсмертні вірші Тараса у виконанні студентів Запорізького національного університету, Запорізького педагогічного коледжу й Запорізького музичного училища. А Запорізький обласний осередок Національної спілки кобзарів України презентував Національному заповіднику “Хортиця” картину, на якій зображений молодий Тарас.
До того ж, усі бажаючі того дня переглянули розгорнуту тематичну виставку, на якій широко представлена Шевченкіада заповідника. Цього року вона презентує як поетичну, так і художню спадщину Кобзаря. Демонструються копії робіт Шевченка-художника. А “Кобзарі” оригінальні: у колекції є старі і рідкісні видання ХІХ століття, одне з них представлене у вітрині (1884 року, видане в Санкт-Петербурзі в типографії Балашова). Шевченкіада заповідника значно ширша. У фондовій колекції є також раритетне видання “Кобзар. Гайдамаки” 1886 року, яке теж побачило світ у Петербурзі в типографії Суворіна. Його нема навіть у Музеї “Кобзарів” у Черкасах. Є кілька поштових листівок серії “Сини мої, гайдамаки” (ілюстрації Сластіона). Є роботи на Шевченківську тематику запорізьких народних майстрів, зокрема, рушники й обкладинки до книг Валентини Харлової.

Олена МУХА,
фото автора