“Запорозька Січ” проаналізувала кадрові зміни, які відбуваються в Запоріжжі

Центральним матеріалом сьогоднішнього номеру друкованого видання “Запорозька Січ” стала аналітична стаття “Кадри в кадрі”, яка розповідає читачам про кадрові зміни, що відбулися в місті. Цікаво, тоді читайте далі.

Кадри в кадрі

Сучасне Запоріжжя є майданчиком для реалізації багатьох масштабних інфраструктурних проектів. Дорожнє будівництво, реконструкція проспектів і площ, парків і скверів, переформатування сфери громадського транспорту, осучаснення об’єктів соцсфери, медицини та освіти. Нарешті з’являється фактично новостворюваний міжнародний аеропорт.

Системні перетворення, що проводяться міською владою протягом кількох років, схоже, отримують новий поштовх. Поставлено вимогу: значно прискорити процес, зробити його більш ефективним і спрямованим справді на задоволення реальних потреб запорожців. Тому нові умови вимагають і нового підходу до реалізації поставлених самим часом завдань. А значить, і нових виконавців, керівників, здатних діяти по-новому. Професіоналів, готових брати відповідальність за доручену справу, працювати на благо містян.

Нескладно помітити, що саме на цих принципах і засновані кадрові зміни, які в останні тижні проходять у вищих ешелонах міської влади. Міський голова Володимир Буряк, незважаючи на особистості і колишні заслуги, багаторічні взаємини та інше, змінює керівників районів. Ймовірно, на черзі – менеджери комунальних підприємств, департаментів та управлінь, а, можливо, і віце-мери.

Причому без «полювання на відьом». Вимоги були означені своєчасно і конкретно: діяти системно, не чекати виникнення проблем, а працювати на їх випередження і профілактику, вивчати ситуацію зсередини, в бесідах з жителями і фахівцями на місцях. Бути завжди всюдисущим. Більшість керівників зрозуміли і прийняли. Комусь не вдалося, інші не захотіли.

В результаті зовсім недавно втратили свої місця керівники Дніпровського (К. Онода) і Вознесенівського (А. Звегінцев) районів, заступник директора департаменту з управління житлово-комунального господарства (Г. Борісов). Останній відповідав за напрямок по роботі з громадянами. Його робота викликала чимало нарікань з боку запорожців, нарікання в слабкому реагуванні на проблемні звернення. Загалом, результати, м’яко кажучи, були не особливо…

Запоріжжя

Звільнилося крісло керівника КП «Титан» (Л. Іщенко). Тут і самі запоріжці, і міське керівництво досить довго спостерігали не надто чисті території, закріплені за підприємством, не влаштовувало і санітарний стан.

Трохи раніше мер змінив директора департаменту освіти і науки (Ю. Погребняк). Цьому передував цілий ряд доган і нарікань – зокрема за недоліки в реалізації держпрограми по Новій українській школі.

Орієнтир на “золотий перетин”

Тепер завдання менеджерів ускладнюються. Від них вимагається забезпечити значний прорив у розвитку Запоріжжя. Дати містянам реальний результат в найближчому майбутньому і навіть сьогодні.

Не можна не відзначити, що новий тренд кадрової політики – орієнтир на «золотий перетин»: ефективне поєднання молодого віку з уже отриманим досвідом і знаннями керівників. Мислити і діяти по-новому, використовуючи кращі напрацювання минулого – це те, чого чекають городяни від нових управлінців і господарників Запоріжжя.

Наприклад, аеропорт. Як вже писала «Запорозька Січ», його стрімкий розвиток, боротьба за ринки внутрішніх і міжнародних перевезень, багатомільярдні проекти вимагають і відповідного рівня менеджменту. Є чутки, що можлива зміна керівництва. Чи впорається досвідчений сьогоднішній керівник, або ж прийде більш молодий?

І ще. Містяни, як і в будь-якому цивілізованому місті, бажають бачити в чиновниках не небожителів, що долі вершать, а найманих менеджерів, які забезпечують комфорт і порядок, безпеку і нормальне життя, виконують доручене. Тих, з ким можна зустрічатися і говорити запросто, однією мовою, не побоюючись бути не почутими або незрозумілими. Слюсар буде говорити з чиновником, як зі слюсарем, медик – як з медиком, учитель, водій, будівельник – саме як з колегами. У цій синергії – величезний потенціал розвитку міста. Невичерпний ресурс мудрого керівника.

Втім не слід бездумно розриватися, ставати у всіх дірках затичкою, ризикуючи лише пробігтися по вершкам і стати «заручником 25-ої ​​години». Треба горіти самому, вміти запалити оточуючих, діяти в команді однодумців, щиро вірити в успіх і чесно йти обраним шляхом рука об руку з простими людьми. Разом впораємося.

Генеральний директор КЗ «Запорізька обласна філармонія», заслужений працівник культури України Ірина Конарева:

– Дуже важливо, щоб керівники могли дивитися на ситуацію через призму безпосередньо людей, розуміти їх мрії і сподівання, мати можливість їх здійснювати. І мер Запоріжжя, приймаючи дані кадрові рішення, керується саме цими принципами. Призначає таких людей, які будуть працювати на розбудову. Сьогодні необхідно звертати більше уваги на наявні в Запоріжжі проблеми. Всі ми, що живемо в цьому місті, про них знаємо. І якщо мер приймає рішення поставити на ключові позиції професіоналів, здатних втілити його бачення щодо подальшого розвитку міста – я це підтримую.

Ні в якій мірі не заперечую проти омолодження керівного складу міста. У молодих людей зовсім інший підхід до багато чого. Але і досвід складно чимось замінити. Повинна бути золота середина. Необхідно застосовувати накопичений досвід і діяти з урахуванням сучасних вимог.

Адже ми теж призначаємо часом на провідні ролі молодих виконавців. І тут все залежить від їх професіоналізму. Можна говорити про Рябошлик, Синякову, Воєводина, які зараз нарозхват в Іспанії. Ми своєчасно побачили їх задатки, і завдяки досвіду роботи в нашій філармонії вони піднялися на вищий щабель, ставши більш затребуваними. Повторюся: все залежить від рівня професіоналізму, кваліфікації, таланту і майстерності. Буває, молода людина і в 20 років, і навіть зі школи – керівник. Такий потенціал.

Письменник, історик Борис Артемов:

– Давайте подивимося, скільки років було більшості керівників не тільки органів управління, а й промисловості в тому ж Запоріжжі або Дніпрі і у всій Україні після 1917 року. У більшості це були люди до 30 років. В основному вони йшли на ці посади, вірячи в ідеї, прагнучи принести користь, а не за якимись благами. Завжди під час великих змін якраз молоді займають нішу. Вони енергійніші, більш принципові й ідейні. Вони поки що не розчарувалися і вірять в те, що щось зможуть.

І ефективність їх діяльності була перед очима. Тоді і будувалося, і створювалося. Проблеми не заговорювали, а вирішували. І якщо треба було будувати міст, то на ньому не піарилися 15 років всі президенти – просто брали і будували. Треба було побудувати завод – будували.

Стиль роботи тих керівників залежав від загального стилю в країні. Взяти початок минулого століття. Є дві людини, про яких говорять дуже неоднозначно. Один мер – Молчановский, другий – Лизлов, який взяв концесію на проведення водопроводу, забрав у міста багато грошей, а зробив дурницю. Яку потім довго виправляв той же Молчановский. Останній, з одного боку, робив пожертвування місту, наприклад, будівлі. Молчановский розвивав міські насадження, озеленення, інфраструктуру, знаменитий хутір для глухонімих. З іншого боку, два роки просидів за звинуваченням у нецільовому використанні коштів – потім був виправданий. Обидва цих мери були молодими людьми. Мабуть, небагато знайдеться таких мерів, яких пам’ятають через сто років.

Міські керівники повинні більше працювати в «полі» – в кабінеті їм не всидіти! Хоча, навіть якщо бігаєш по всьому будівництвах і ремонтам – все одно отримаєш незадоволених. А якщо сидиш в кабінеті – повністю відірвешся від міської реальності.

Директор рекрутингового агентства «Відділ кадрів» Тетяна Гаркуша:

– Звичайно, вік не завжди корелюється з розумом і освіченістю людини, його життєвим досвідом. Коли я наймаю людей, то це і 19-річні, і ті, кому за 50. Як роботодавцю мені важливо, щоб людина ефективно і сумлінно виконувала те, що від неї вимагається. І вік тут ні до чого, на мій погляд. У 30 років я була директором по персоналу великого виробничого підприємства з більш ніж 300 співробітників. Необхідно підтримувати молодь. Вона у нас цікава, просунута. І це треба цінувати.

Що стосується зарубіжних компаній, то ніхто туди не візьме керівника з розгону. Навіть якщо у людини маса дипломів і досвіду, то підтвердити свою кваліфікацію спочатку він повинен з самих низів. Це питання і результативності, і компетентності.

А ще особисто для мене важливо, щоб влада не заважала працювати. Чимало людей не так вже й багато чекають від влади – вони здатні самостійно забезпечити свій комфорт і достаток, побутові умови. Хочуть чистий двір – зберуться і приберуть, хорошу дорогу – наймуть виконавця. Головне – мати можливість працювати і заробляти.

Колишній заступник міського голови Запоріжжя (часів Олександра Поляка), головний редактор інтернет-видання «Правда» Валерій Зотов:

– Треба віддати належне: у сьогоднішній міській владі політики майже не залишилося. Давно б так! Є проспект Металургів, є гребля, є злітна смуга, є мости на перспективу – це і є головні завдання від жителів, містян. У нас стільки покинутих парків, які необхідно відроджувати. Зробити місто зеленим. Що ж стосується віку нових топ-менеджерів, то я вважаю: певний досвід, безумовно, повинен бути. Однак якщо ти молодий, але компетентний приймати рішення, брати на себе відповідальність і відповідати – то будь ласка. В мудрій політиці повинні поєднуватися досвід з молодістю, прагматизмом. І я абсолютно згоден з Володимиром Буряком в тому, що справжній керівник повинен вивчати ситуацію зсередини, спілкуватися з людьми. Тільки так і можна оптимізувати наше міське господарство в інтересах громади.

Керівниця Запорізької обласної громадської організації «Дивосвіт» Інеса Носенко:

Існують різні оцінки віку людини, досить складно іноді сказати, до яких років ми молоді. Коли я приймаю рішення, спілкуватися чи ні з людиною, тим більше представником влади, в першу чергу питаю: чи зможемо ми вирішити питання? І якщо вона чи він – професіонал, залучений до процесу, то питання завжди вирішується. Ми багато років займаємося різноманітними екологічними проектами. Нещодавно наші волонтери планували чергове висадження великого масиву саджанців. Конструктивна розмова із представниками влади, професіоналами у своїй справі, призвела до нової ідеї, неймовірно корисної для дерев, що вже ростуть: допомогти боротися із хворобами зелених насаджень. Тобто максимально зберегти те зелене розмаїття, що вже дарує запоріжцям повітря. Досвід, що ми отримали, я вважаю, дорогоцінний: влада залучає ентузіастів до об’єднання зусиль.

Жителька Німеччини (м. Нюрнберг), в минулому наша співвітчизниця Олена Самарська:

Я підписана на Інстаграм-канал нашого мера Ульріха Малі. Це корисно для отримання найсвіжішої інформації, міських новин. Багато мешканців Нюрнберга слідкують за рішеннями міської влади, навіть діти. Я про це знаю як вихователь в родинному центрі. До речі, пан Малі заявив, що більше не буде виставляти свою кандидатуру. Після 18-и років на посту мера! Він каже, що хоче вже жити нормальним життям із родиною та відпустками. Навіть пожартував в інтерв’ю, що не знає, як автомобіль взяти в оренду, за нього все дружина робить. Зараз буде балотуватися 34-річний Торстен Брем. Як він буде працювати для людей, покаже майбутнє. Дійсно, досвід та молодість – постійні конкуренти, тож потрібна золота середина. Що ж стосується формування команди мера, то йому вирішувати, з ким ефективно співпрацювати, адже він несе відповідальність за дії кожного.

Читайте також: У Запоріжжі представили нового очільника поліції області