Із карантинними рослинами міська влада комплексно бореться ще з 2016 року, і це дає позитивні зрушення
Одним з ефективних способів знищення карантинних рослин є хімічний. Наприклад, цю роботу успішно проводять у Шевченківському районі міста.
Заступник голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Олександр Руденок розповів, після першого етапу боротьби методом покосу, вони приступили до другого – хімічного. Сюди входить обробка територій, на яких росте амброзія, хімічними реагентами.
– У нас є мапа поширення амброзії, яка складається за допомогою звернень жителів району. Ми обстежуємо зазначену територію, і якщо факт наявності карантинних рослин підтверджується, тоді обробляємо ділянку хімічним реагентом «Стоп амброзія». Він абсолютно безпечний для людей і інших рослин, але ефективний у знищенні амброзії. Через кілька днів після обробки ми приїжджаємо на об’єкт для контролю. І в разі виявлення того, що в процесі роботи десь щось пропустили, знову включаємо ділянку в обробку.
Олександр Руденок також розповідає, наскільки ефективний хімічний метод боротьби з амброзією.
– Реагент, який ми використовуємо, дуже добре знищує рослину, і результат видно вже через кілька годин. Після обробки кущик амброзії швидко починає всихати, а через кілька днів стає чорним. Протягом 2 тижнів рослина повністю вигорає до самого коріння, – запевняє Олександр Руденок.
Він запевняє, що в парках та скверах, де застосували вищезгаданий реагент, амброзії зовсім немає. І тепер навіть ті, хто страждає від алергії, сміливо гуляють на цих територіях.
Варто зазначити, що у 2020 році із міського бюджету на боротьбу лише хімічним методом адміністрації Шевченківського району виділили 1 млн 60 тис. грн. За рахунок чого боротьба з амброзією ведеться і буде тривати до жовтня на 10 га території.
Успішно з карантинними рослинами бореться і комунальне підприємство «Титан», яке закупило для цього 330 л речовини «Стоп-амброзія» і обробляє закріплені за нею території ще з початку липня.
В Олександрівському районі міста цю роботу розпочали з середини липня. Зокрема, працівники підрядної організації обприскували територію приватного сектору на галявинах біля річки Суха Московка. Як розповів заступник голови Олександрівської райадміністрації Олександр Наріженко, карантинні рослини на території району хімічною сумішшю вони обробляють вже кілька років поспіль. Практика показує, що там, де її застосували, амброзія більше не з’являється.
Гідросівалка – гарне капіталовкладення міста
Інноваційний ефективний спосіб створення трав’яного газону на великих територіях та у важкодоступних місцях називається гідропосівом. Такий метод застосовується у всіх розвинених країнах, проте в Україні гідросівалки є лише в Запоріжжі, Києві та Павлограді. Нагадаємо, на покупку цієї техніки з міського бюджету 3 роки тому виділили близько 2 млн грн.
Гідропосів є одним із засобів реалізації фітоценотичного (агротехнічного) методу боротьби з амброзією в межах виконання заходів Програми боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 2016-2025 роки
Вперше фахівці КРСП «Зеленбуд» застосували гідропосів у травні 2018 року, коли засіяли газонною травою площу у 1500 кв. м по вул. Запорізькій. Тут велика кількість містян ходить в гіпермаркети, тому вирішили почати з неї.
Сьогодні вже в кожному районі міста є гарний рівномірний трав’яний газон, створений цим методом. Його суттєва перевага в тому, що він економічно вигідніший, бо не потребує значних фізичних зусиль на відміну від того, коли вручну сіють траву на газонах. Але головне, гідропосів – це ефективний метод боротьби з амброзією.
– Метод гідропосіву дає економію близько 40%. В процесі задіюється менше людей, також скорочується час виконання робіт. Якість проростання насіння збільшується вдвічі. Перші сходи бувають помітні вже через 7-10 днів, – розповідає директор КРСП «Зеленбуд» Олексій Анохін.
Процес посіву трави під тиском не є складним. Компоненти для сівби перемішуються у самій машині. До суміші входять насіння, всі необхідні добрива, стимулятори росту, коректори кислотності ґрунтів, гідрогель для утримання вологи. При обробці схилів також застосовується клей.
На одне завантаження машини потрібно приблизно 60 кг деревної пофарбованої в зелений колір мульчі, 40 кг насіння газонної трави, 5 кг добрив, стимуляторів росту кореневої системи, 3 куби води.
Гідропосів є одним із засобів реалізації фітоценотичного (агротехнічного) методу боротьби з амброзією в межах виконання заходів Програми боротьби з карантинними рослинами міста Запоріжжя на 2016-2025 роки
За словами начальника управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради Гліба Золотарьова, якщо раніше гідропосів набором газонних трав використовували здебільшого для благоустрою – в паркових зонах, на пішохідних зонах, на розділювальних смугах, то зараз вирішили зробити акцент на боротьбі з амброзією. Тож будуть засівати злаково-бобовими травами, що пригнічують зростання карантинних рослин, пустирі, схили, яри на околицях міста.
– Ми вже навчилися гарному виконанню технології гідропосіву, використовуємо її вже понад 2 роки. Зараз стоїть завдання за її допомогою побороти карантинні трави та амброзію на пустирях. На жаль, на території міста їх досі велика кількість. Якщо вдасться підібрати правильний склад суміші насіння, то вирішимо цю проблему назавжди. Гідропосів – це дешевий та ефективний метод боротьби з амброзією у порівнянні із 5-кратним косінням, на яке затрачується велика кількість ресурсів, в першу чергу людських, – наголосив Гліб Золотарьов.
Як зазначив Олексій Анохін, підбір трав для посіву проводиться з урахуванням умов зони вирощування і умов міста. Наприклад, застосування суміші багаторічних злакових трав з бобовими, які, розростаючись на 2-3-й рік, практично повністю витісняють амброзію з території.
– Для Запоріжжя найбільш ефективні чисті посіви наступних видів трав: конюшина біла (повзуча) та спориш звичайний із нормами засівання відповідно 10 і 5 гр на 1 кв. м території. Гарні результати дає засівання травосумішей, до складу яких входять мітлиця тонка, райграс пасовищний, костриця червона, костриця овеча, тонконіг лучний, еспарцет виколистий (посівний), еспарцет піщаний, тимофіївка степова, – розповів він.
Читайте також: Як запоріжці спільними зусиллями дбають про чистоту довкілля
