Літо, незважаючи на зазвичай млявість подій, видалось досить гарячим. Запеклі суперечки навколо будівництва торгового центру у сквері Яланського, акції як проти, так і на підтримку будівництва, суди і багато іншого. При цьому будівництво внесено до Генерального плану Запоріжжя. Голосували за нього практично всі депутати. Що це за документ, і які ще зміни у місті передбачені за Генпланом, розповів перший заступник міського голови Сергій Мішок.
– Будь-яке велике будівництво можливе лише тоді, коли воно закладене до Генплану. Є навіть такий вислів, що Генплан – це мала Конституція міста. Чи це так?
– Так, звичайно. Будь-яке місто має розвиватися за певними правилами. Звичайно, економічна ситуація в країні коректує наше життя та плани забудовників, інвесторів, а Генеральний план визначає межі, де людина може забудовувати тощо. Генеральний план – це наша картинка, і таких картинок 10. Це не лише креслення, які дають зрозуміти, які функціональні призначення має ця ділянка, а ще й обмеження, які накладаються на цю ділянку. Генеральний план – це комплексний документ, який проходить безліч експертиз. Одна з основних – екологічна, яка перевіряє відповідність Генплану тим стандартам, які закладені у містобудування країни в цілому. Але Генеральний план – це ще не все. Він мало що означає без прийняття зонінгу. З розривом у півроку міськрада прийняла і цей документ. І відповідно, маючи ці два документи, ми можемо говорити про те, що ми маємо повну містобудівну документацію, аби виділяти земельні ділянки, змінювати їх призначення, взагалі робити 90% дій, які прописані для міськради, що вона може робити як власник земельних ділянок.
– Ви сказали, що Генплан – це правила, за якими будується місто, а хто створював ці правила?
– Що визначають правила Генплану? Центр міста, зони культурного відпочинку, статус острова Хортиця, кількість зелених насаджень тощо. Досить часте питання, коли, наприклад, була садибна забудова, але місто має розвиватися як місто, а не як село. Тож ми маємо змінити садибну на багатоповерхову забудову. Так, це план. Але на сьогоднішній день через економічну ситуацію його майже неможливо реалізувати. Проте на перспективу ця територія має розвиватися саме так, тож ми це плануємо. Так ми даємо можливість забудовникам спілкуватися з людьми, викупати ці території тощо. Збільшувати поверховість міста – це добре, але це можна робити лише в особливих місцях, де це дозволяє транспортна інфраструктура, інженерна інфраструктура та багато інших факторів.
– Питання зелених зон наразі стало дуже гостро. Тим паче, що активісти зазначають, що Генпланом передбачено зменшення зелених насаджень.
– Я знову повторюю, що Генплан проходить екологічну експертизу і, якщо в ньому не буде достатньої кількості зелених зон, він просто не пройде експертизу. Генплан міста Запоріжжя, ті зміни, що ми робили у серпні минулого року, звичайно, пройшли екологічну експертизу. Навпаки, Генплан планує збільшення зелених зон завдяки зміні промислових зон на рекреаційні. У нас є кар’єр на Правому березі. Кожен кар’єр має час виробітки, у цього ліцензія до 2038 року. Далі місто планує затопити кар’єр і створити там рекреаційну зону. Але я , до чого ви це питаєте, адже сквер Яланського був, можна сказати, знищений через будівництво торгово-розважального центру. Але місто має розвиватись і залучати інвесторів. Та територія була відведена ще у 2008 році, ми її не оспорюємо. По-перше, вже пройшли 38 судів, прокуратура включила і свої важелі, але ділянка залишилася за інвестором. Обурення викликало, чому саме зараз і саме тут. Насправді це питання розглядалося майже 10 років. 2008, 2009 рік – громадські слухання, 2011 рік – громадські слухання з цього питання, 2017 рік – громадські слухання щодо Генплану. На всіх цих слуханнях усі сказали «окей», а зараз виявилося, що не згодні. Особисто моя думка – незадоволені будуть завжди. Якби під моїми вікнами йшла забудова, я також був би не задоволений. Але коли невдоволення людей підхоплює якась політична сила – це зовсім інше питання. Це питання вже вийшло за Генплан і пішло просто в політику. Хоча апеляційний суд вже сказав, що все законно було зроблено. Суд поставив крапку в цьому питанні. Я розумію, що така моя відповідь не сподобається багатьом людям. Але інвестор за кожне зрублене дерево сплатив до бюджету кошти, які підуть на висадження нових.
– Чи є гарантія, що кошти, які сплачує інвестор за вирубку дерев, підуть саме на дерева?
– Є спеціальне законодавство, яке регулює це питання. Близько трьох мільйонів, які було сплачено за сквер Яланського, спрямовуються у спеціальний фонд, який має цільове призначення – екологічні проекти. Місто цього року запланувало витратити 6-7 мільйонів на висадку нових дерев.
– Активісти вимагають від влади відібрати цю ділянку в інвестора. Гіпотетично, якщо міська влада виносить це питання на сесію, що буде?
– Особисто я вважаю, що в кращому випадку місто має буде тоді сплатити інвестору ті видатки, що той поніс під час робіт. Мені важко сказати про суми, це десятки мільйонів. Чи потрібен нам ТРЦ? Мені багато хто розповідає, що їздить у Дніпро, щоб просто скупитися. Чому так? Бо в Запоріжжі не вистачає комерційних площ. У нас більшість торгових центрів – найкращих в Україні з точки зору економіки, тому що в нас не вистачає комерційних площ. Від цього в них великий попит. Ми багато робимо, щоб створити відкриті розважальні зони, але закритих розважальних зон більше не стає. І це не питання міського бюджету. Це питання інвесторів. У нас лише 5 кінотеатрів у той час, як сусіднє місто має 40. Про комерційну площу й говорити нічого. Так, дерева – це дуже важливо, і треба відновлювати і парк Пушкіна, який знаходиться трохи далі, і збільшувати зелені зони, але місто має розвиватись та ставати привабливішим ще з точки зору розвитку бізнесу.
– Активісти, які приходять до мерії, навіть не проти будівництва, а проти місця розташування. Звідси питання. Це місце внесено до Генерального плану саме як місце для ТРЦ?
– Там має бути зона загального міського центру. Що це таке? Це можливість комбінованого використання цієї території – не виключно громадської забудови, а з елементами зелених насаджень. У будівельних нормах прописано, що, коли проектується об’єкт більше ніж 1 га, він має будуватися з пропорцією 60 на 40. 40% – і є зелені насадження. І ми як міська влада маємо слідкувати за тим, щоб ці норми виконувалися.
– Це дуже правильно, адже в існуючих торгових центрах такого немає. Ми вже сказали, що в Генплані така ділянка є. Вона віддавалася в оренду більше 10 років. Генплан затверджувався рік тому. Хто голосував за Генплан?
– Більше 50 депутатів. Я не пам’ятаю пофракційно, але ці документи можна підняти. Чому голосували майже всі? Бо розуміють, наскільки важливий цей документ.
– Якщо тоді голосували «ЗА», чому зараз галасують?
– Галасують не лише ті, хто голосував. Мені важко сказати, чому так. Їхню мотивацію треба в них спитати. На мою думку, поставлено 10 крапок у цьому питанні. Усі експертизи, суди, прокуратура. Але зараз хтось намагається поставити три крапки. Це питання просто політизують.
– Якщо поліція не заперечує проти будівництва, отже, воно у рамках закону, якщо суд не забороняє це будівництво, то значить, є такий закон. Але ці закони приймаються не в міській раді, а у Верховній. Тож якщо з гаслами, то туди. А поки деякі нардепи в спромозі лише відписатися, що вони підтримують активістів з нотками популізму.
– Прийняття законодавства, воно у нас не найгірше, але виконання цього законодавства має бути безперечним. Тож якщо Генплан відповідає законодавству, що може нардеп відповісти?
– Які ще сюрпризи готує нам Генеральний план?
– Генеральний план – доступний документ. Там багато питань, які необхідно роз’яснювати. Багато речей ми змінювати не можемо, наприклад, зони ЛЕП. Є люди, які хочуть перевести садівничі будинки в житлові, але все ж таки, якщо вони знаходяться в охоронній зоні ЛЕП – це неможливо. Там є магнітні поля, через що ці зони не призначені, аби там постійно знаходились люди. Не ми придумали це правило, це прописано у держстандартах України. Також не можна знаходитися в охоронних зонах очисних споруд. Не можна знаходитися в охоронних зонах кладовищ. Я думаю, що ми багато разів ще будемо повертатися до Генерального плану, чи можна, чи не можна робити забудову. Але місто змінюється, а Генеральний план не можна переробляти протягом п’яти років. Місто має розвиватися за планом.
– Одним з важливих питань Генплану є виділення земельних ділянок учасникам АТО. Запоріжжя вже рухається в цьому напрямку?
– Вже розглянуто більше 100 заяв. Землі було знайдено та внесено до Генерального плану. Вже готова частина детальних планів територій. Ті заяви, які надійшли нам з 2014 року, усі обробляються, з кожною людиною зв’язуються, якщо вона має донести документи. Відповідно, після цього заяви розглядаються на спеціальній комісії, потім питання виносяться на сесію. Вже є перші ластівки, будемо продовжувати цю роботу.