Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст має велике значення. Перш за все, зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтра. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Зелені насадження є місцями відпочинку населення. Тому не дивно, що проблема розвитку зелених масивів – одна з найважливіших екологічних проблем у місті.

Озеленення врятує
Запоріжжя від викидів

В умовах безперервного підвищення техногенних навантажень різного виду на міське населення потужним фактором захисту стають вкриті рослинні простори міста. Незаперечним фактом є зменшення у 2–3 рази запиленості повітря зеленими насадженнями, що поглинають забруднюючі речовини і затримують пил.
Зелені насадження значно зменшують шкідливу концентрацію газів. Наприклад, концентрація окислів азоту, що викидаються промисловими підприємствами, знижується на відстані 1 кілометра від місця викидів до 0,7 мг/м3, а за наявності зелених насаджень – до 0,13 мг/м3. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а тверді частинки аерозолів осідають на листках, стовбурах і гілках рослин.
Дерева, розташовані на шляху потоку забрудненого повітря, розбивають початковий концентрований потік на різні напрямки. Таким чином, шкідливі викиди розбавляються чистим повітрям, і їхня концентрація в повітрі зменшується.
Особливістю зелених насаджень є також те, що вони у результаті фотосинтезу поглинають з повітря вуглекислий газ і виділяють кисень. Більшість рослин виділяють речовини – фітонциди, що мають здатність вбивати шкідливі для людини хвороботворні бактерії або гальмувати їх розвиток. Наприклад, фітонциди дубового листя знищують збудник дизентерії. До числа яскраво виражених фітонцидних дерев і чагарників відносяться береза, дуб, вільха, черемха. Відомо більше 500 видів дерев, що мають фітонцидні властивості. Велику кількість фітонцидів виділяють сосна і ялина. Завдяки здатності рослин виділяти фітонциди повітря парків містить у 200 разів менше бактерій, ніж повітря вулиць.

Кущі та дерева зменшують задуху

Температура повітря серед зелених насаджень, особливо в жарку погоду  значно менша, ніж на відкритих місцях. Дерева та кущі захищають ґрунт і поверхні стін будівель від прямого сонячного опромінення, захищають їх від сильного перегріву і тим самим – від підвищення температури повітря. Наприклад, температура повітря над газоном на 4°С нижче, ніж над асфальтовим покриттям тротуару. Температура повітря всередині зеленого масиву в середньому на 2–3°  С нижче, ніж усередині міського кварталу. Найбільш ефективно знижують температуру рослини з великими листами.
Найбільш високі температури повітря характерні для центральних частин міста, що мають високу щільність забудови і великі поверхні вулиць і площ з асфальтовим або іншим твердим покриттям. Чим більше місто, тим більше різниця температур повітря в місті на відкритих місцях і на озеленених територіях.
З’ясовано, що в радіусі до 100 метрів поблизу зеленого масиву температура повітря на 1–1,5° С нижче, ніж на віддалених від масиву відкритих місцях. Це відбувається внаслідок підвищеної циркуляції повітряних мас поблизу зелених насаджень. Більш тепле повітря на відкритій території піднімається вгору, і на його місце надходить більш холодний  – з сусідніх зелених масивів.
Зелені насадження роблять великий вплив і на поліпшення радіаційного режиму в місті. На відкритій міській території в сонячні дні радіаційний фон значно збільшується, а серед зелених насаджень міста ця напруга знижується у 7 разів. На ступінь пом’якшення радіаційного режиму впливають розміри озелененої території, а також щільність дерев і чагарників. Невеликі площі зелених насаджень і рідка деревна посадка знижують температуру повітря досить мало. Ефективність дії зелених насаджень на рівень сонячної радіації виражається не стільки в абсолютній величині радіаційної температури, скільки у величині радіаційно-температурного перепаду між затіненими зеленими насадженнями і відкритими для сонця ділянками.
Нагріваючись, поверхня листя дерев і чагарників випаровує в повітря велику кількість вологи. Так, один великий дуб випаровує в день близько 500 літрів води. Якщо взяти відносну вологість на вулиці, яка дорівнюватиме 100 відсоткам, то в житловому кварталі з озелененням вологість становитиме 116 відсотків, на бульварі – 205 відсотків, в парку – 204 відсотки. Підвищення вологості на 15 відсотків сприймається організмом як зниження температури на 3,5° С.
Відомо, що для випаровування 1 літра води потрібно 600 мкал тепла. Отже, 1 гектар дубів поглинає 15600 ккал/доб. Встановлено, що вологість повітря може підвищуватися на 30 відсотків у зоні, яка знаходиться від зеленого масиву на відстані 500 метрів. Навіть неширокі деревно-чагарникові смуги (10,5 метра) вже на відстані 600 метрів збільшують вологість повітря порівняно з відкритою площею на 8 відсотків.

Природна шумоізоляція

Зелені насадження, які ростуть між джерелами шуму і житловими будинками, ділянками для відпочинку і спортивними майданчиками, знижують рівень шуму на 5–10 відсотків. Крони листяних дерев поглинають 26 відсотків падаючої на них звукової енергії. Добре розвинені чагарникові і деревні породи з густою кроною на ділянці шириною до 30–40 метрів можуть знижувати рівень шуму  на 17–23 Дб, а невеликі сквери і внутрішньоквартальні посадки з деревами – на 4–7 Дб. Великі лісові масиви знижують рівні шуму авіаційних двигунів на 22–56 відсотків порівняно з відкритим місцем на тій же відстані. Наявність трав’яного покриву також сприяє зменшенню рівня на 5–7 фонів.
Однак при неправильному розташуванні зелених насаджень по відношенню до джерел звуку можна отримати протилежний ефект, тобто підвищити рівень шуму там, де потрібно його зниження. Це може статися при висадці дерев з щільною кроною по осі вулиці зі жвавим транспортним рухом. У цьому випадку зелені насадження будуть грати роль екрана, що відбиває звукові хвилі в напрямку житлових будинків і ділянок відпочинку і спорту.

У цьому році місто отримає більше 1000 нових дерев

На сьогодні в Запоріжжі площа зелених насаджень складає близько 13 тисяч гектарів, а площа зелених зон загального користування – всього 1823,5 гектара (трохи більше п’яти відсотків). У місті налічується 18 парків і 73 сквери. На балансі райадміністрацій знаходяться 10 парків, 71 сквер, решта – на балансі підприємств, організацій, установ.
За даними управління з питань екологічної безпеки Запорізької міськради, на реалізацію заходів з озеленення міста в 2012 році з екологічного фонду було виділено 2,5 мільйона гривень. Щорічно проводиться місячник із благоустрою й озеленення міста в рамках проведення акції “Чисте місто” і до Дня довкілля. В рамках проведення акції “Дерево доброї волі” 21 квітня 2012 року в День навколишнього природного середовища на території Південного мікрорайону по вулиці Автозаводській, 38–44 закладено першу чергу скверу площею 0,12 гектара з висадкою 100 кущів і 70 дерев.
– Озеленення є одним з найважливіших елементів оптимізації міського середовища, яке несе багатофункціональне навантаження: бере участь в очищенні повітря, забезпечує кліматичні умови, формує ландшафтну організацію міста, – розповідає начальник управління з питань екологічної безпеки Гліб Золотарьов. – На сьогодні існують Державні будівельні норми України “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, в яких відображені норми озеленення територій загального користування по місту (зонування). Згідно  з ДБН 360–92 (таблиця 5.1) місто Запоріжжя відноситься до степової зони, де знаходяться промислові підприємства 1 і 2 класів небезпеки, тому площа зелених насаджень загального користування на одну людину повинна становити не менше 14,4 квадратного метра. На даний момент площа зелених насаджень загального користування в місті з урахуванням острова Хортиці становить приблизно 1600 гектарів, тобто на 1 жителя припадає приблизно 20,4 квадратного метра (при цьому в країнах Європи на одного жителя великого промислового міста припадає не менше 200 “квадратів” зеленої зони, невеликого міста – не менш 50 квадратних метрів, – авт.).
– Для Запоріжжя характерний різко континентальний клімат, з його частими атмосферними та ґрунтовими засухами, що у свою чергу негативно позначається на стані зелених насаджень, – продовжує Гліб Золотарьов. –  Також для міста характерне високе техногенне навантаження, що негативно впливає на рослинність. Крім того, вік більшої частини зелених насаджень – більше 50 років. Тому першочерговим завданням в озелененні нашого міста є висадка нових і реконструкція існуючих зелених насаджень, створення парків і скверів. Не меншу увагу потрібно приділяти озелененню вуличної і дорожньо-транспортної мережі, яка виконує функцію природних акустичних екранів, – констатував начальник управління з питань екологічної безпеки.
Стосовно планів у цьому напрямку, то у 2013 році на озеленення районів міста з екологічного фонду виділено 1,5 мільйона гривень. За гроші екофонду планується висадити 1110 дерев, 6959 кущів, в тому числі 4115 кущів троянд. Буде продовжено створення скверу по вулиці Автозаводській, 38-44, де планується висадити ще додатково 12 сосен, 10 лип, 15 саджанців ясена золотистого, 15 саджанців софори японської, 20 катальп. У парку на вулиці Запорозького козацтва буде висаджено 12 акацій, 6 кленів кулястих, 3 туї та 25 дерев інших порід. Так само буде проводиться заміна старих дерев уздовж вулиць Героїв Сталінграда, Ентузіастів, Космічної на молоді дерева декоративних порід.