1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання.
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно з вимогами ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. У той же час держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
На сьогодні можливості бюджету міста щодо фінансування таких сфер життєдіяльності міста, як житлове господарство; будівництво та експлуатація доріг; охорона здоров’я, культура та спорт; оброблення відходів; освіта та інших важливих для міста сфер життя недостатні.
Аналогічна ситуація складається навколо фінансування вищевказаних сфер із залученням коштів державного бюджету України.
Все це безпосередньо позначається на якості і доступності соціально важливих послуг, що надаються населенню міста за рахунок коштів бюджету.
Можливості міської влади щодо залучення коштів з інших джерел, ніж кошти бюджету міста та державного бюджету (в першу чергу коштів приватних підприємств та фізичних осіб – підприємців), обмежені, тому що відсутні механізми залучення таких коштів при наданні мешканцям міста соціальних послуг.
01.07.2010 р. прийнято Закон України “Про державно-приватне партнерство”.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державно-приватне партнерство” державно-приватне партнерство – це співробітництво між територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради як державного партнера та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами – підприємцями як приватними партнерами, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому законодавством України і Програмою.
До ознак державно-приватного партнерства належать, в першу чергу, забезпечення вищих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера та внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.
Протягом 2010–2011 років Кабінетом Міністрів України та іншими органами виконавчої влади було прийнято відповідні нормативні акти, які забезпечують механізм реалізації норм, що передбачені Законом України “Про державно-приватне партнерство”, якщо державним партнером є держава.
У той же час вищевказані нормативні акти передбачають їх застосування щодо партнерства, в якому з боку державного партнера виступають органи місцевого самоврядування. Однак невизначеність у цих актах відносно участі в державному партнерстві органів місцевого самоврядування та їх повноважень створює перешкоди для реалізації партнерства на рівні місцевого самоврядування.
Враховуючи норми діючого законодавства України стосовно здійснення державно-приватного партнерства між державним партнером – органом місцевого самоврядування та приватним партнером, необхідно прийняти місцеву Програму здійснення державно-приватного партнерства, в якій передбачити не тільки загальні норми такого партнерства, а також і механізми їх реалізації на місцевому рівні.
2. Визначення цілей державного регулювання.
Метою прийняття Програми розвитку державно-приватного партнерства є практична реалізація норм, передбачених законодавством України щодо державно-приватного партнерства у випадку, якщо державним партнером є орган місцевого самоврядування, та механізм їх реалізації.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей.
Альтернативних способів досягнення зазначених цілей немає.
4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми.
Вищевказану проблему пропонується розв’язати шляхом прийняття рішення Запорізької міської ради “Про Програму розвитку державно-приватного партнерства в м. Запоріжжі”. Дане рішення підлягає оприлюдненню у газеті “Запорозька Січ” та в мережі Інтернет на офіційному порталі Запорізької міської ради і лише після цього набуває чинності.
5. Обгрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.
Досягнення визначених цілей регуляторного акта забезпечується шляхом прийняття рішення Запорізькою міською радою.
6. Характеристика очікування результатів прийняття регуляторного акта.
Прийняття регуляторного акта надасть можливість укладати договори про партнерство між державним та приватними партнерами. Укладання договорів про партнерство забезпечить залучення інвестицій до сфер діяльності, які на сьогодні потребують додаткового фінансування з боку місцевої влади, та покращання якості та доступності соціальних послуг, отримання яких вкрай потрібне мешканцям міста.
7. Обгрунтування терміну дії запропонованого регуляторного акта.
Термін дії запропонованого регуляторного акта не визначений.
8. Визначення показників результативності регуляторного акта.
Забезпечення вимог діючого законодавства України при здійсненні державно-приватного партнерства, в якому державним партнером є орган місцевого самоврядування.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта.
Відстеження результативності вказаного регуляторного акта буде здійснюватися згідно з методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. № 308 “Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”, у межах строків, встановлених статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
